Зведена сестра

1

Вранці я прокинулась з жахливим почуттям провини перед мамою, я занадто емоційно відреагувала на її повідомлення про те, що в мене з'явиться новий відчим. Вночі я майже не спала обдумуючи свої слова стосовно цього.

- Мам, доброго ранку. Я...
- Ні, ні сонечко, я все розумію, можливо ти й права - стревожено перебила мене мама та пригорнула мене до себе, я підняла до неї голову і сказала
- я дійсно хочу вибачитись, я вчора наговорила багато дурниць. Якщо ти його кохаєш і він тебе, то чому б вам не бути разом. Не хвилюйся за мене.
- справді? Я так хвилювалась перед цією розмовою - мама ще міцніше мене обняла
- ааа задушиш - сміючись відповіла я.   

Прийшовши до школи я зайняла свою останню парту та почала писати матеріал у зошиті ліниво поглядаючи на час, скоро літо, а ми досі навчаємось.
Від моїх думок мене відволік дзвінок мого мобільного
- можна вийти? - отримавши відповідь " кивок" я попрямувала до коридору. Мені телефонувала мама, невже щось сталось?
   Розмова:
" - Ало, мам, щось трапилось?
- ні ні, вибач що відволікаю, просто хотіла сказати щоб ти йшла з останнього уроку додому, в нас буде святкова вечеря з моїм коханим та його донькою! Вона здаєть з твоєї школи."
   Кінець розмови.

Ну що ж, здається саме час розповісти вам трохи про мене.

Мене звати Ліза, мені 15. Я маю кучеряве волосся до плечей, носик, що трішки підстрибнув в верх на кінці, рожеві губки та блакитні очі.
Я навчаюсь у 9 класі, тихого району Полтави. Моє життя одноманітне, я майже весь свій час проводжу вдома, за читанням улюблених книг, слуханням музичних виконавців та іншими забавками по типу малювання.
В моєму житті зовсім нема переломних моментів... Окрім появи в ньому відчима. Про це розповім трішки пізніше.
"А де ж твій справжній батько?"-Могло когось зацікавития, він помер ще до мого народження, він був не зовсім хорошою людиною, через труднощі з грішми в нашій сім'ї він зв'язався з дилерами, вони його й вбили в черговій потасовці.
Після цього по словах мами в нас були великі проблеми, але цей відчим їх вирішив, то чому ж він такий поганий по моїй реакції?...