Зведена сестра

2

Після 6 уроку я попрямувала додому, мій маршрут пролягав через задній двір школи, де завжди збиралась групка людей, які полюбляють наповнювати димом свої легені.
Я тихенько пройшла повз них, в моїх навушниках грала одна з пісень англомовних виконавців якій я тихенько підспівувала будучи вже далеко від того місця.

Мене не покидало відчуття що на мене хтось дивиться, в самотньому парку зовсім не було людей, я обернулась. За мною йшла Міра - одинадцятикласниця, вродлива брюнетка з короткою стрижкою. Вони вища від мене на голову, має кремезну статуру на відміну від мене, широкі плечі, масивні руки з збитими кісточками, стись в одязі, все говорить про те, що вона одна з найпопулярніших дівчат серед шкільних лезбійок. По правді кажучи вона мені також подобається, але про це ніхто не знає, і я цього не показую.
В моїй голові промайнула думка, що це вона моя майбутня сестра, але я відкинула це, бо дорогу через парк, до мого дому знають тільки мої друзі, так, в мене навіть є друзі. Ну так от, вона дуже складна і потрібно йти одноманітними дворами, вона точно не людина про яку я подумала.
Обернувшись ще раз, я знову її побачила, вона все-таки прямувала за мною, я зупинилась на секунду, Міра підбігла
- Привіт, надіюсь не злякала - промовила вона підійшовши до мене блище - в то йде не зрозуміло хто, не зрозуміло навіщо, я Міра- скоріш за все твоя мабутня зведена сестра. - ці слова змусили мене заклякнути, все таки мої догадки були вірними, і дідько зараз переді мною стоїть дівчина яка мені подобається вже більше року. Здається я почервоніла, на моєму обличчі був легкий шар макіяжу, надіюсь він це приховав
- ні, все нормально, я Ліза, приємно познайомитись - намагаючись приховати свою тривожність промовила я
- ну от і славненько, і як ти хочеш вибратись з цих дворів, вдається вони безкінечні - я була дуже вдячна їй що вона не запитала більше нічого про мене, чи чогось подібного
- я часто тут ходжу, тому дорогу знаю як свої п'ять пальців, тут ми повернемо на право, попрямуємо через два двори і ось вже мій дім.- в мене часний 2х поверховий будинок який дістався нам з мамою після її розлучення.
- справді не так тяжко, треба запам'ятати. - ми вже були біля мого будинку, я відкрила двері та пропустила Міру вперед, вона ледь посміхнулась мені, кивнула з подякою і пройшла, здається це було зовсім не властиво їй... Я зайшла слідом за нею та ми разом пішли на кухню.

- о, ви вже познайомились, як чудово, сідайте до столу Олексій зараз підійде - сказала мама, я сіла на своє звичне місце, гадала шо Міра сяде де інде, але вона вибрала місце що знаходилось прямо біля мене, її карі очі зустрілися з моїми, по моїй спині тихенько пробігли мурашки. Що ж робить зі мною ця дівчина?..