Ясні Очі

<1>

Тихий спокійний вечір. За вікном світять ліхтарі оранжево–жовтим світлом. Десь гучно задзвонив телефон заставивши здригнутися сидячу за столом дівчину. Україна встала зі столу й пішла в сторону гучного дзвінка телефону, вказівний палець торкнувся екрана телефону.
—ало? Канада?
—привіт, не хочеш завтра погуляти?
—хочу, а з ким?
— з Японією, США, Німеччиною, Грузією, Польщею, і ще з кимось.
—ого, США... А точно ти ж розказував, твій брат, правильно?
—так, тоді у 18:30 біля входу в ООН.
—ага, все бувай.
—Bye.
Юкі відклала телефон на стіл й продовжила залипати в комп'ютер.
—СЮДА!
Викрикнула Юкі в мікрофон навушників. На комп'ютері вже дві години весіла гра "counter strike".
—ну добре, визнаю ти добре зіграла.
Пролунав незнайомий чоловічий голос з динаміків комп'ютера.
—ти так і не представився
Грайливо сказала дівчина.
—я один з найбагатших країн.
Сказав незнайомець який вже 2-гу годину грав разом з Україною в одній команді.
—ойойой, тоді скільки в тебе машин?
—стільки скільки мені років.
—5?
Сміючись запитала Юкі.
—хей! Давай так, якщо моя команда виграє твою тоді ти розказуєш все про себе.
—ну ти маніяк кншн. А якщо моя команда виграє тоді ти робиш те саме.
—я згоден!
Впевнено сказав незнайомець.

*Через годину*

—та ну... В мене команда погана була...
Сумно відповіла Україна на сміх незнайомця.
—ага, ага. Ну добре пограємо після завтра.
—а чому не завтра?
Здивовано запитала Юкі,
—завтра я з друзями і ще деякими країнами гуляти йду.
—зрозуміло.
—добре тоді до завтра.
—до завтра.

POV UKRAINE*

Значить це хтось із моїх друзів або друзів Канади... Ну добре завтра подивлюся а зараз

*На телефон прийшло повідомлення*

І хто це так пізно пише? Я відкрила телефон й прочитала повідомлення,це виявився Канада і він сказав брати купальники! Ура , не дарма я в спортзал ходила. Ну що ж скільки годин? Я подивилася на годинник і офігіла.
—що?! Перша ночі?

END POV UKRAINE*

Україна зробила всі водні процедури й пішла спати.