Фальшиві Обітниці

2 Розділ

Брелок відблискував в сяйві вечірнього сонця, Білл вертів її в руках роздивляючись під різними кутами. Для нього брелки - це дрібничка для дітей, щоб ключі було видно коли їх загубиш. Білл все собі казав що це не його справа, хто і що використовує, те що дівчина його носить не його справа.
Ну от навіщо він його взяв? Менше б було проблем, а тепер не знає як віддати. Залишити в поштовій скриньці? Та хто її перевіряє. Під дверима? Ще роздавить ногою або хтось вкраде. В руки віддати не варіант, ще подумає щось. Одне він не міг зрозуміти: чому його так хвилює цей довбаний брелок і те що про нього подумає ця дівчина?
Він тяжко зітхнув.
А потім роздивився невеличку деталь якій спочатку він взагалі не придав значення. Маленька біла пластинка, формою скожа на маленьку пачку жуйок. Ні. Це флешка. Ну звісно, тепер зрозуміло чому він не бачив ключей тут, дивно як він раніше її не помітив, вона насправді досить видна, хоча брелок досить масивний.
Зрозуміло навіщо їй цей брелок.
Білл роздивився флешку уважно, думаючи. Йому насправді хотілося подивитися що там. Але це не професійно, не етично, це чужа річ. По хорошому він повинен був віддати його ще з самого початку коли він вперше побачив ту дівчину, коли в неї він випав. Або взагалі не чіпати його, окрім самого Білла, той нещасний брелок ніхто би і не взяв.
Та класти його їй під двері надто тупий вчинок, а заявитися до неї в гості зі словами "О! Я знайшов ваш брелок! Ви не подумайте, я його не крав, просто випадково знайшов" ну це просто маячня. Навіть для такого здібного брехуна як Білл, брехати якійсь дівчинці це занадто.
Ну, нічого ж не станеться якщо він просто зазирне?
Одним оком.
Та ні маячня, він ніколи до такого не опуститься.
Білл втикає флешку в комп'ютер нервозно стукаючи пальцями по столу. Невдовзі флешка успішно під'єднується і він відкриває її зміст на головний екран.
Ніхто не дізнається.
Флешка майже повністю заповнена. В перше привернули увагу Білла саме фото.
Відкривши їх він побачив фото тієї самої дівчини, точніше вона на декілька років менше, в неї було коротке волосся, стрижка "каре" та висипання на обличчі. Її риси обличчя більш м'які, так би мовити "дитячі". Це свіжчить, що зараз їй скоріше всього більше вісімнадцяти. Поряд з нею стояв якийсь хлопець, переважно її років. Він мав темне волосся та худу статуру.
Білл пройшовся по фото поглядом та пішов далі дивитися файли.
Відкривши наступні документи, програми, він повітив, що сама програма для кодування, невже вона займається програмуванням? І чи може це означати, що вона знайома з самим Джейком? А якщо Джейк це той хлопець на фото? Він живе тут з нею?
Струснувши головою, Білл спробував викинути з неї ці дурні думки.
Ще було купа текстових файлів і Білл абсолютно не тямив що з ними робити. Ну не його це робота клацати по клавіатурі. Легше буде надіслати це Енді.
Точно, Енді.
Це його давній друг та колега який зайняв посаду головнокомандуючого в відділу хакінгу.
Саме він зміг би щось дізнатися з купки цих файлів. Програміст програміста зрозуміє. І щось підказувало Біллу, що вона щось знає про Джейка.
Декількома кліками Білл послав інформацію Енді, хоча знаючи який зараз в нього завал не зрозуміло коли він відповість.