На розкопках

Ненависний колега

Вона їхала в поїзді . Вагон був майже порожнім , як і більшість інших . Емма часто їздила цим маршрутом , але настільки пустим і безлюдним , вона бачила поїзд вперше . Маршрут із Запоріжжя до села Мельниківці Херсонської області не дуже то й популярний . Але Емма знала його на пам'ять і могла наосліп добратись туди й пішки , але це занадто довго й скадно для неї .

До приїзду лишалась година . Поїзд дуже трясло через те , що колія була побудована ще на початку минулого століття . В Емми була лише невелика сумка , яку вона тримала на колінах . Вона глянула у вікно . Там було темно . Єдине , що вона могла бачити - це дерева . Хоча це й не дивно адже дорога до села пролягала через ліс .

Разом з Еммою в купе їхали ще чотири людини . Це були хлопець і жінка з дитиною . Емма вирішила завести розмову . Вони говорили аж до прибуття в Мельниківці . Галина , так звали жінку , і Андрій , це було ім'я чоловіка , виявились дуже цікавими співрозмовниками . На виході , обмінявшись номерами Емма пішла до таксі , яке вже чекало на неї .
- Сподіваюся , що ми ще зустрінемося в майбутньому .
- Взаємно - сказав хлопчина , який всю розмову трохи червонів . Мабуть Емма йому сподобалась .
- Буду рада ще раз зустрітись - сказала жінка , яка виявилась матір'ю одиначкою .
- До побачення , тьотю Емма - з посмішкою попрощалась шестирічна донька Галі .

Сівши в таксі Емма поклала сумку на друге місце .
- Небагато у вас речей - сказав чоловік років під сорок з невеликою бородою . Він надавив на газ і машина з характерним шумом , що нагадував звук роботи електричної м'ясорубки , зрушила з місця .
- Ми можемо їхати швидше ? Мені потрібно негайно прибути до сільської ради ! - з роздратуванням і металом в голосі сказала жінка .
- Гаразд , немає проблеми - чоловік скоса глянув на свою пасажирку . Вона була молодою і привабливою , але її погляд і голос казали самі за себе : „ Не жартуй зміною " .
- От і добре ...

В тиші вони їхали допоки машина не перестала слухатись водія . Він зупинився , вибачився перед Еммою та почав управлятись біля транспорту . Емма позлилась , почекала , думаючи , що зараз водій полагодить автівку , але чорт їй , а не таксі . Довелось своїм ходом добиратись до будівлі , що нагадувала якийсь замок , а не просту адміністративну будівлю .

До сільської ради зайшла дівчина років двадцяти семи , від сили тридцяти . В неї було довге , темне волосся зібране в косу , що звисала до поясу . Сірі очі були наповнені втомою , брови були тонкими і гострими й казали про крайню ступінь роздратування . Ніс був гострим і довгим через , що її колеги часто називали її в жарт Буратіно . Тонкі й пухкенькі губи зараз кривились від неприємного відчуття холоду , що залазило за комір і скручувалось навколо кінцівок .