Заплутана історія кохання

20 частина-"Що мені тепер робити?"

*Я прокинулась у якомусь невідомому підвалі.Поруч не було нікого*
Я:Тут хтось є?Агов...
*Раптом я почула кроки та вдала,що непритомна*
*Чоловік зайшов і я краєм ока побачила,що це був Нотт старший*
Н:Прокидайся...
*Легко вдарив по лиці*
Н:Нужбо...не міг я тебе вбити
*Я не прокидалась*
Н:Круцио...
*Я закричала від нестерпного болю*
~Тим часом Тео та Блейз сиділи у вітальні~
Т:Батько когось катує в підвалі,він знайшов ту дівчину швидше за нас...
Б:І,що тепер робити?
Т:Ми її викрадемо і сховаємо...
~У підвалі~
Н:Ти знаєш,що твої батьки пожертвували всім,щоб врятувати тебе з сестрою?
Я:Ні...
Н:А ти знаєш де лежить те,що належить мені?
Я:Ні...я нічого не знаю*у сльозах кричала я*
Н:А тепер ти,належиш мені...*засміявся*
Я:Що?
Н:Ходи сюди
Я:Ні,ні,ні,ні,ні
*Чоловік схопив мене і подивився на мою шию*
Н:О,то в тебе досить цікаве життя*посміхнувся*
*Я втратила свідомість*
~У вітальні~
Т:Блейз ти чув?
Б:Що?Дівчина кричить,я не можу це слухати?
Т:Блейз,голос..схожий на.... Лілі...як я сподіваюсь,що це не вона...
*В цей час старший Нотт виніс мене з підвалу*
Т:Батьку,це та дівчина?Що з нею?Вона жива?
Н:Забагато питань, Тео
*Чоловік поніс мене у кімнату та поклав на ліжко*
~У вітальні~
Т: Блейз,Блейз,Блейз.Нам треба щось зробити, негайно...
Б:Але,що?Це ти знаєш свій маєток,як свої 5 чи навіть 10 пальців...
Т:Блейз,наступної ночі ми її викрадемо...Бо наступної ночі не буде батька...
Б:Чудово,а зараз спати?
Т:Так,але я не засну
*Я прокинулась,в кімнаті нікого не було,біля мене стояв нашатирний спирт*
*Підійшла до вікна і побачила,що на дворі ніч*
Я: Цікаво,скільки вже ночей пройшло?
*Я почула кроки ззаду*
Н:Це лише перша ніч з тисячі твого перебування тут
*Я налякано подивилась*
Н:Спокійно,почувай себе як вдома...Бо скоро цей маєток стане твоїм домом...
Я:Що ви маєте на увазі?
Н:Ти станеш моєю дружиною Лілі Ґрейнджер чи вже краще сказати Лілі Нотт
*Я налякано глянула*
Н:Я сказав Луціусу Мелфою,що вб'ю тебе,якщо не скажеш де амулет...
Я:Що?Який амулет?
Н:Ну ось.Я дав тобі випити настоянку правди і зрозумів,що ти справді нічого не знаєш дівчинко.Мені стало шкода тебе вбивати,бо ти гарненька.А де твоя паличка дорогенька?
Я:У Драко Мелфоя...
*Я закрила рот руками і налякано подивилась*
Н:Значить настоянка ще діє.Скажи мені,що у тебе з Драко Мелфоєм?
Я:Зовсім нічого
*Оууу,схоже настоянка перестала діяти,супер*
Н:Це навіть на краще.Відпочивай...
*Чоловік вийшов з кімнати і закрив мене на замок*
*Я не знала,що робити далі.Як вибратись звідси?В цей момент,я почула себе покинутою але невдовзі лягла спати*
*Ранок наступного дня*
*Я не знала,яка година і прокинулась від того,що мене розбудила служниця,яка принесла мені сніданок*
С:Доброго ранку,міс Ґрейнджер...
Я:Якби він був був добрий...
С:Ось, поснідайте...
*Жінка посміхнулась*
Я:Ну добре, тим паче я голодна
*Я посміхнулась у відповідь*
С:Чому ти тут?Ти ще така юна...
Я:Я думала ви знаєте
С:Та,що я можу знати,я всього лиш прислуга
Я:Як вас звати?
М.Н: Можеш звати мене місіс Норіс ...
Я:Приємно познайомитись,я Лілі.Не вважайте це образою але кішку моєї сестри так звати.
М.Н.:Тихо,це від Герміони,відкрий коли будеш певна,що нікого в кімнаті немає.
*Жінка простягнула мені листа і зразу зникла*
*Я взяла лист,заховала у кишеню та почала їсти*
*Після цього послухала звуки за дверима,нікого не було чутно.Озирнулась навколо,нікого не було видно*
*Взяла та почала читати лист*
~Дорога моя сестричко, сьогодні ввечері тебе визволить Теодор,він виведе тебе з маєтку і там чекатимемо ми.Одразу сховаємо тебе у школі.Запам'ятай,в будь-якій рідині може бути сироватка правди,тому будь обережна~

*Я почула шурхіт за дверима і кинула лист в вогонь*
Т:Лілі...
Я:Тео,це ти?
Т:Так,я...
Я:Стривай,якщо це ти.То коли ми востаннє бачились...
Т:В маєтку Мелфоїв,я прийшов вночі,ти мене поцілувала,коли я хотів сказати,що я тебе...
Я:Фух,це справді ти,бо тут я нічому не довіряю
Т:Ти отримала лист?
Я:Який лист?
Т:Лілі,це я впустив сюди місіс Норіс
Я:Тоді отримала...
Т:Добре кохана,тепер чекай..
*Після цього,Тео пішов*
Я:І,що мені тепер робити?