21 частина-Я нічого не пам'ятаю.

7 1 1
                                    

*Я довго сиділа і довго думала,не помітила,як настав вечір*
*Почула стукіт у вікно*
Я:Тео...*посміхнулась та підійшла до вікна*
Тео:Поквапмося,батько може щось знати
*Тео простягнув мені руку,я вхопила її і сіла на мітлу*
Я:Думаєш,це безпечно?
Тео:Думаю ні,але вже як є....
*Ми спустились,я побачила Герміону.Підбігла та обійняла її*
Я:Сестричко...
Герм:Лілі,швидко тікаємо....
*Перед нами з'явився Нотт старший.Я пам'ятаю лише вибух і все*
*Через деякий час я прокинулась наче у якомусь лазареті але не знаю де саме*
Я:Де?Де я?
М.П:Тихо,тобі не треба вставати,ти в безпеці
Я:Мадам Помфрі?...Навже це ви?
М.П.:Я здивована,що ти пам'ятаєш,ти дуже сильно вдарилась головою....
Я:Насправді,я нічого не пам'ятаю....
М.П.:Це тимчасово,ти обов'язково все згадаєш...
Я:Можна вже піти?
М.П:Нівякому разі, сьогодні ти мусиш залишитись тут,а завтра вже вирішимо. Тим паче,вже ніч і ти мусиш поспати...
Я:Добре...
*Як тільки я промовила слово,одразу заснула*
*Прокинулась близько обіду*
*Біля мене вже стояли фрукти і я взяла собі зелене яблуко*
*Останні два тижні мого життя просто зникли(тобто до поїздки в Мелфой менор)*
Я:Мадам  Помфрі....
М.П.:Слухаю,люба...
Я:Хто приніс фрукти?
М.П.:Драко Мелфой...
Я:Чого це раптом?
М.П.:Не знаю,можливо за цей період часу,що ти не пам'ятаєш,щось сталось...
*Я здивовано глянула*
*Ввечері Мадам Помфрі зняла з голови пов'язку.Я взяла дзеркало в руки і побачила багряні сліди на шиї*
Я:Не може бути....
М.П.:Що таке?
Я:Це...синці?
М.П.:Ні....це не синці
*Я здивувалась,бо не знала звідки це*
*Я пішла у кімнату.Як виявилося,я досі одна в кімнаті*
*Я пішла в душ,коли повернулась побачила всіх щасливих,моїх друзів?*
Я:А Мелфой,Теодор і Блейз,що тут забули?
Д:Ти не пам'ятаєш?
Герм:Це саме Драко встиг відбити атаку Нотта старшого,а Доббі нас переніс
Доббі:Я дуже радий,що кохана мого господаря жива
Д:Замовкни...
*Доббі одразу зник*
Я:Нотта старшого? Кохана?Що тут взагалі відбувається?
Д:Нічого,все тепер добре,не звертай увагу на нього,він ляпне не подумавши
Я:Я досі нічого не розумію...
Тео:З часом ти все згадаєш*посміхнувся*
Я:А багряні плями на шиї...
*Тео посміхнувся*
Тео:Це було на прощання...
Герміона,Я,Драко та Гаррі:Щооо???
Тео:Ой....не потрібно було цього казати....
Я:Тео,ти здурів?
Тео:Ти сама мене поцілувала...
Р:Весело у вас було
Я:Залиште мене саму....
Герм:Ти впевнена?
Я: Так,я хочу поспати...
*Ми попрощались,та всі пішли*
*Я прийняла душ та заснула*
[9:00]
*Я прокинулась,пішла в душ, одягнулась та побачила букет Лілій з листівкою*

~Може ти згадаєш~*Я одразу згадала Тео*Я:Чудово,а де моя паличка?*Одразу у голові промайнув спогад,як Драко забрав мою паличку*Я:Не може бути

Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.

~Може ти згадаєш~
*Я одразу згадала Тео*
Я:Чудово,а де моя паличка?
*Одразу у голові промайнув спогад,як Драко забрав мою паличку*
Я:Не може бути...Що за?...Ну добре,зроблю по своєму.
*В кімнату постукали*
Я:Так...
Герм:Привіт,сестричко...
Я:Оуу,привіт
Герм:Від кого букет?
Я:Від Тео....мабуть
Герм:Можеш спілкуватись з ним,але уникай зустрічей з його батьком
Я:Чому?
Герм:Ти скоро згадаєш,але уникай.Ось ліки,Мадам Помфрі казала випити
*Герміона простягнула мені ліки,я взяла і одразу випила*
Герм:Я вже піду,бувай
Я:Бувай...
*Ми обійнялись та Герміона пішла*
*Через декілька хвилин в кімнату постукали*
Я:Герміоно, ти щось забула?
*Я підійшла відкрила двері і побачила Тео*
Тео: Привіт...
Я:Ну привіт,ти щось хотів?
Тео:Можна зайти?
Я:Так,заходь...
*Тео зайшов у кімнату,я зачинила двері*
Я:Що ти хотів?
Тео:Чому одразу так грубо?
Я:Воу,ти забув?Я нічого не пам'ятаю
Тео:А букет?
Я:Так,я згадала,що ти мені вже такий дарував,але це все...
*Тео опустив голову*
Тео:Я розумію....Я приніс тобі тортик..
Я:О, дякую,мій улюблений...
Тео:Чудово,я піду...
Я:Ні,залишся...
*Тео посміхнувся*
Я:Може хочеш чаю?
Тео:Не відмовлюсь...
*Я швидко поставила чайник кипіти,засипала чай,додала цукру та коли чайник закипів,залила окропом*
*Також прорізала торт та кусочок поставила на тарілку*
*Взяла тарілку з тортом і дала Тео*
*Він взяв та посміхнувся*
*Я взяла дві чашки чаю і поставила на тумбу біля ліжка*
*Ми поговорили та попили чай з тортом,не помітили,як настав вечір*
*Я знову почула стукіт у двері*
Я:Кого там ще принесло?
*Я відчинила двері і побачила Драко з фруктами*
Я:Що ти тут робиш так пізно?
Д:А Тео,що тут робить так пізно?
Я:В нас чаювання...
Д:То це тепер так називається?
Я:Можеш зайти,в чому проблема?
Д:А я зайду...
*Драко зайшов у кімнату*
*Я дала йому ще кусочок торту і чай*
*Ми також посиділи*
Я:Вже пізно,йдіть вже спати
Д:В тебе три вільні ліжка просто так?
Я:Так,просто так...
Д:Я залишають тут
Я:Хто дозволив?
Д:Мінерва Макґонеґл,бо ми останнім часом багато спілкуємось
Тео:Тоді і я залишаюсь...
Я:Ні,ви йдете!
Д:Ні,ми залишаємось
Я:Я хочу відпочити,йдіть звідси
Д:Я можу допомогти тобі відпочити
Я:Жахіття
*Я пішла в душ одягнула піжаму та лягла*
Тео:Ей,Лілі,ти спиш?
Я:Сплю...
Д:Давайте в правду або дію...
Я: Втрьох не цікаво
Д:Тоді завтра...
Я:Та добре,відстаньте
*Я заснула*

Заплутана історія коханняWhere stories live. Discover now