Я зламаю тебе! | Бейблейд Україна

Драконе...

Я прокинулась о 5 ранку, очі слипалися але я не могла знов заснути якесь відчуття було ніби щось кликало, я глянула в ліво і побачила Квона і Тінь, а глянувши в право я побачила Юго, я знаю що Юго і Укіо не сплять, вже не один раз я бачила як вони ночу ходили по колу дивлячись всі полягали чи ні.

Я встала оглянувшись, мене манило на двір я пішла туди, коли відкрила двері я глянула на всі будівлі які були і мене манило в один будинок, я підійшла до дверей відкривши, я побачила того самого хлопця з жовтим волоссям а біля нього була та дівчина з зеленим волоссям, я підійшла ближче і побачила бей який він тримав у руці, я діздала його і почула як він кличе мене, мої очі засяяли яскраво червоним я закрила їх і через пару секунд я була в іншому всесвіті.

— Привіт Гід. Я оглянулась і побачила великого дракона.

— Привіт, щось хотів? Я спитала в нього.

— Так, хочу твоєї допомоги. Я пітлетіла до його голови і глянула йому в очі.

— У нас буде бій проти Апокаліпсису, хочу щоб ти допомогла нам перемогти. Сказав Дракон, я погладила його по шоці, я думала що робити поки мене не перервав голос Дракона.

— Вже час. Я глянула на Дракона не розуміючи про що він поки не повернулася на землю, я побачила що той хлопець починає прокидатися, я швидко повернула бей на місце і вибігла з кімнати прикривши за собою двері, я пішла до своєї кімнати поки ішла я помітила що на вулиці холодно.

Я прийшла до своєї кімнати де вже дивилися на мене Укіо і Юго.

— У когось є кофта? Я спитала у них, вони подивилися на друг друга.

— Ні, а що? Спитав Юго я лягла під ковдру бо було холодно, я не сильно мерзлячка, точніше я люблю холод але не настільки.

— Холодно. Чітко і ясно сказала я, Юго глянула на мене і встав.

— Я піду до Ксандера може у нього є якась кофта. Він пішов залишивши мене на одинці з Укіо і Квоном.

— Мене попросив допомоги один бей. Я не задумавшись сказала Укіо.

— Що за бей? І чий він? Спитав Укіо.

— Пам'ятаєш того хлопця з жовтим волоссям і голубими стрілками? Це його бей, він попросив мене допомогти перемогти у бою з Апокаліпсису. Я знов задумалась чи не пастка це, в кімнату зайшов Юго з кофтою, на вигляд вона була дуже велика але мене це не смутило бо я люблю великі речі.

— Дякую. Юго передав кофту мені, і я одягла її, вона була мені вище колін, я подивилась на Квона який теж вже прокинувся.

— Тоді треба їсти, я до коня а ви в їдальню. Я взяла і натягнула на себе бананку, я хотіла відкрити двері як рука Юго зупинила мене.

— Я піду с тобою, а Укіо піде з Квоном. Я нічого не сказала і різко відкрила двері, Югі не треба було казати відмову бо він сам не відчепится від мене.

Я пішла до свого коня якого поставили в тому сараї що був Буян, коли я підійшла вже ближче до сараю я почула крики, увійшовши я побачила як Буян нападає передніми ногами на Ксав'єра, я підійшла до Ксав'єра і Буяна підняла праву руку і мої очі засяяли золотим, через пару хвилин Буян заспокоївся і дав себе погладити по носі.

— Хороший хлопчик, сьогодні поглянемо на що ти здатний. Я зазирнула в чорні очі Буяна і ніби відчула що він хоче мене прокатити на своєї спині.