Вдома їжа вже закінчилась. І ось коли я вже збирався щоб вийти на двір, мені подзвонив телефон.
???-алло, привіт Міша, це я Вова, я просто новий номер купив. Еееееее так ось, може ти приїдеш до нас в гості на шашлики тим більше травневі празники??
Я- б**** Вова ти що зовсім здурів!? ТУТ НАДВОРІ *ЛЮДИ* БЕЗ ЛИЦЯ ХОДЯТЬ!! А ТИ ВИПИТЬ ХОЧЕШ!!??
Вова-та заспокойся ти, я тому і дзвоню щоб розслабиться від цієї дурні. Та і в мене знайомий зв'язки хороші має то може ми щось взнаємо.
Я-ладно я подумаю.
//По правді говорячи я вже подумав. Тому збирав речі і паралельно набирав друга.
Я-алло я вже подумав, я їду до тебе. Та і в тебе може менше цих безлиціх.
Вова-Ну да тут ти теж правий. Добре тоді я тебе чекаю.
//Мдааа через дві години поїздки на таксі та автобусі я вперше за півроку побачив цю довольну харю Вови.
Вова-Ну привіт! Ти наскільки до мене на день два? Більше менше??
Я-Та не знаю нуу думаю до моменту поки все в Одесі не вляжеться.
Вова- Ну знаєш одне діло в Одесі, а зовсім друга в під Києвом 😉. Тут же влада цих безлиціх чуть не розстрілює.
Я- класно.
Вова-єдине що поганого, так це те що тут в річках (окрім Дніпра) безлиціх не виловлюють.. Покупатись от ніде не можна.
Я-почекай які безлиці в воді?? Перший раз чую.
Вова- звичайні, а ти що їх не бачив?
Я- я ж кажу, перший раз чую, коли я про них не знав як я їх можу бачити?
Вова- дивний ти, наче в Одесі біля моря живеш, а їх ніколи не бачив. Ну значить слухай: вони як вже звичайні безлиці, але волосся в них немає, а якщо є то дуже рідке. Іще в них є жабра та зрошіся пальці на руках і на ногах.
Я- да це щось.. Даже мабуть добре що я їх не бачив.
/Дивно. Перший раз чую про таке . А ще треба спитати що у Вови за знайомі такі..
Я- чуєш, а що тебе за знайомі?
Вова-Короче, пам'ятаєш Вадіка?
Я- який ще Вадік?
Вова- да ну ти з роками, зовсім дідом стаєш..
Ну однокласник наший. Якому ще Ірина Степанівна говорила що двори буде підмітати.
Я- А точно був такий.
Ну і що далі?
Вова- Ну короче, він же ж поступив на айтішника. Не знаю як, але щось там у нього закрутилось так що він зараз шишка велика.
Ось ну і він по любому багато чого знає.
Я- Ну і що ми йому скажемо? Привіт ми тут в твоїй школі знайомі. Ти розкажеш про цю гадость?
Вова- Та ні не так! Ми зараз з ним непогано спілкуємось, це ж він мені розказав про безлиціх які в воді живуть. Ось. Ну ми зараз підемо до нього, і по бистренькому його розпитаємо.
Я- окей, де він там живе?
//На цьому ми і вийшли, що далі будемо йти до нього.
