Шанувальник

Розділ 5

Він був моїм першим коханням,а тепер хоче зґвалтувати мене,не можу в це повірити...

Після цього вечора я ходила в поліцію писати заяву,що мене хотіли зґвалтувати,а поліція відхиляла мої заяви,відчуття наче їм заплатили за це.
Але я не збираюсь здаватися якщо поліція мені не допомагає сама собі допоможу.

З того вечора пройшло уже 2 дні,я себе вела дуже обережно.Постійно в кармані носила розкладного ножа.

Я ішла з роботи на годиннику було 20:00 сьогодні я затрималась,роздивлялась усі боки поки ішла,на вулиці ні душі.Руки трусилися я розуміла,що Лукас може зʼявитися в любий момент.
Від цієї думки по шкірі пробігли мурашки.В руках я тримала ключі від квартири,я кладу їх в карман але тут вони падають на землі я швидко піднімаю,але завмераю.Переді мною від 5 метрів чорно фігуриста фігура,роблю два кроки назад він повільно підходить до мене.
Страх,тривожність мене охоплюють я повільно беру ножа в руки.
Чомусь я впевнена,що це Лукас він уже два дні не появлявся,можливо це тиша перед бурею,неважливо я захищу себе любою ціною.
І тут він почав бігти за зі мною я не задумуючись побігла і чую,що він кричить
-Водиш ти...водиш...ти!
Вмить наздогнав мене, руку стиснув і крізь зуби прогарчав.
-Я спіймав... тебе спіймав!
Я почала кричати він ще сильніше стискав мою руку до болі.
Другою рукою він стискав мою шию.Моя одна рука була вільна в ній був ніж.Від страху я ногою вдаряю йому в живіт він хапається руками за живіт кидає мене на землю я падаю головою у низ,а ніж відлітає у кущі.
Рукою торкаюсь голову кров тече я питаюсь знайти ножа.
З ним я хоч трішки відчуваю себе в безпеці.
Чую своє імʼя.
-Анно,як так можна а?
Голова крутиться в очах темніє але я швидко встаю і біжу обертаюсь він стоїть.Чую,що він щось кричить.
-Ми ще побачимось Анно Ґрейс..!
Добігаю до кватирки швидко шукаю в кармані ключі відмикаю двері забігаю в квартиру.
Серце вистрибує з грудей.В коридорі є велике дзеркало я підхожу дивлюсь на себе і бачу з моєї голови тече кров.Я повільно іду до кухні обробити рану і бачу...