Chapter 22. Безодня у душі

0 0 0
                                    

У мене немає серця,
Та й душі теж немає.
Війна забрала в мене все.
Щасливі миті, радості життя.
Моя душа і тіло
Вкрите невидимими шрамами.
Скільки ще повинно пройти часу,
Аби шрами та рани загоїлися?
Ні душі, ні серця.
Нічого не залишилося.
Живу пітьмою і марними надіями,
Радощами минулого змию відчай.

"Не вбивайте мрію"Where stories live. Discover now