Тільки вона, знає що у неї тривога в душі.

7.Все гірше стає в цьому світі.

Я відкрила ковдру під якою спала бабуся,та її там не було,я настільки була перелякана,що скочила в ліжко не роздивляючись та не дивлячись ні на що!Ковдрою вкрилася з головою,та занурилася в подушку крепко обійнявши м'яку іграшку.Під ковдрою я довго-страшно роздумувала куди ділась бабуся.Думка яка була в голові,те що вона могла шкребтись на криші будинку.Як би це дивно не звучало,але здається я розповіла не тій людині всю свою історію за цих 2-3 дні,та довірилась не тій людині,за яку вона себе видавала...Я заснула тяжко,ці думки мене не покидали зовсім.Я досі почувала себе лячно.Наступив ранок,новий день,18 грудня,завтра День Святого Миколая.Всі люди радіють життю, а я болію, та боюсь що може чекати мене далі.Я зібралася та вийшла на вулицю,(не дивлячись на те що була температура,не висока,але все ж таки).Мені потрібно було розвіятись,але одяглась я дуже тепло,тому нічого боятись.Я гуляла годинки 2, та купила собі новеньку іграшку,та ще не знала що вона,перетворить дім на диво,та покаже всю правду,яка оточує мене.