Музика заповнює простір. Насичує атмосферою наповненої пустоти. У душі бриніли зіграна на серцевих струнах мелодія у високому регістрі. Душа Дазая рветься на волю. Чуя також сперся на стіну і навдивовижу умиротворено вслухався в музику. Перший підійшов і злегка усміхнувшись протягнув руку, і лише хмикнув, ніби так має бути, коли Чуя невпевнено взяв її. Осаму плавним рухом смикнув його на себе і поклав одну руку на талію Чуї, а іншою приобняв за плечі. Чуя трохи почервонів, але легенько усміхнувшись теж обійняв його. Вони закружляли під ніжну мелодію закривши очі. Кожен думав про те, наскільки вони стали сентиментальними. Для них, які пройшли стільки випробувань, така мить стала ковтком повітря. Нарешті змерзлі душі зрозуміли що тепло було завжди поруч - його вони нарешті знайшли одне в одному. Із серця кожного чи не вперше з'являлось тепло, яке вони прагнули подарувати одне одному. Чуя прихилив руду голову на плече Дазая. Той уткнувся носом в шовковисте волосся і невагомо поцілував маківку. Раптом їх силует освітився червоним сяйвом і вони продовжили кружляти в повітрі. Кожен боявся промовити хоч слово, щоб не налякати птаху щастя. Піднімаючись все вище вони тонули у мелодії нарешті відчувши тихий спокій і щастя.
___________________________________
Написано завдяки підтримці моєї подруги
vikoraline
