— Ти заразний! Фу!...
Ці слова лунали й лунали в голові Йонбома. Він прокинувся в агонії. Лежачи на спині, він відчув, як сльоза котиться по його щоці, майже потрапляючи у вухо. Він витер її та різко сів на ліжку.
На кухні було чутно шум киплячого супу.
Йонбом схопився й, не надягаючи капці, побіг туди.
До-рак стояв біля раковини, підперши щоку рукою і гортаючи книгу рецептів із нової мультиварки. Він не помітив присутності Йонбома на кухні.
— Я люблю тебе, мишко. — Йонбом обійняв його за талію.
— І я тебе люблю, мій найкращий друг! — До-рак штовхнув його ногою по гомілці. — Відчепись, заразо ходяча, і я тобі не «мишко»! — пробурчав він, повертаючись до нього обличчям. — Температура спала? — Він приклав тильний бік руки до чола Йонбома, виглядаючи стривожено.
— Лихоманка пройшла, але я тут подумав... Не підімо на вечірку Сон Хуна?
— Чудово. Я й не хотів. Їстимемо печиво і дивитимемося «Коралину у світі кошмарів».
— Може, все-таки «Мертву наречену»?
— Нізащо.
— Тоді надягни хвіст, — жалібно попросив Йонбом.
— Який хвіст?
— Мишачий! — Він розплився в усмішці.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Пиріг
TerrorПак Йонбом, журналіст сенсаційного видання жовтої преси під псевдонімом "Мартін", який приховує свою особу, щоб добувати матеріали сумнівними способами та водночас захистити свою особистість, просить свого друга й сусіда по кімнаті Чон До-рака навід...
