Не все так погано

Місія 1: закохати Сташека в Малгосю і Малгосю в Сташека

Настав ранок. Він починається так як звичайний мій ранковий день я не можу встати через те, що думала над слова Сташека, пішла в душ, вдягнула чорний в'язаний светр і джинси, волосся було розплетене. Можна було йти снідати. Сьогодні мама приготувала чай з грінками. Швидко поснідавши я пішла до школи. Дорогою я подзвонила до Мацика, сьогодні уже запізнювався він.
-Привіт, де ти є?
-Привіт, я уже біжу.
-Давай швидше, я чекаю.
Сказавши ці слова я бачу як хтось вибігає, мов якись звір на мене, я аж перелякалася.
-Чого ти мене з самого ранку лякаєш?-дратівливо сказала я Мацику.
-Вибач, я проспав. Просто вчора я зачитався і пізно лягнув спати.
-Що ти читав?
-"Портрет Доріана Грея"
-Я чула про цю книгу. Тобі сподобалась?
-О, так. Я вже її дочитав, вона дуже цікава ніяк не міг відірватися. Хочеш дам почитати?
-Так, дуже хочу.
-Зайдеш сьогодні до мене після уроків, я дам.
-Давай сьогодні підемо провідати Малгосю, а потім я зайду по книжку.
-Гаразд.
А ось і гімназія... Сьогодні Сташек був, але він був якись інший я не бачила болю в його очах, він був веселий. А може він приховував свій біль?
-Привіт,-сказала я Сташеку.
-Привіт.
-Ти якись інший лише вчора ти посварився зі своєю дівчиною і хотів вбити себе, а сьогодні ти веселий і я не бачу смутку в твоїх очах.
-Людина може приховувати свій біль так як я зараз, але кажучи правду я справді веселий я стараюся забути її і почати нове життя, так як вона, хоча це не так легко.
-Тобі вдається, я вже подумала, що ти забув її. Ну добре давай змінимо тему. Я з Мациком ідем провідати Малгосю після уроків ти з нами?
-Звичайно! Знаєш я почуваюся винним перед нею, якби не я то вона б не була зараз у лікарні.
-Ми не в змозі змінити минуле те що мало статися-сталося, ми не в можем змінити нічого. Не потрібно себе винити, ти не винний так мало статися.
Дзвінок на урок. Всі сіли на місця.
Цілий урок я думала про Малгосю. Мене не покидали думки як вона там, я дуже хвилювалася за неї адже перелом ноги на мою думку це дуже серйозно(хоча я ще ніколи нічого не ламала) і в лікарні потрібно пробути пару місяців. І раптом я згадала про Сташека який також дуже переживав за Малгосю і подумала, що Сташек підходить Малгосі: вони двоє можуть приховувати свої почуття, і двоє дуже вірні чи не люблять зрад. То ж може мені підлаштувати, щоб вони почали зустрічатися.
Після уроків я розказала свою затію Мацику, на диво йому сподобалося те що я йому запропонувала. Потім ми всі троє пішли до Малгосі в лікарню. По дорозі я побачила прилавок з квітами і сказала Сташеку, що Малгося дуже любить троянди так як я, і чи не хотів би він їй купити в знак його вибачення за те що він зробив. Сташек нероздумаючись купив, я аж підскакнула, перший план спрацював. І ось ми уже в палаті моєї подруги. Вона аж почервоніння коли Сташек їй подарував квіти і поцілував в щічку.
-Спасибі Сташеку-відповіла вона.
Ми ще трохи по були, а потім пішли двоє з Мациком. Сташек залишився там. Дорогою додому ми з хлопцем говорили.
-Ти бачив як Малгося почервоніла коли Сташек прийшов з букетом.-сказала я
-Так, я ще такою червоною її не бачив.
Ми двоє почали сміятися.
-А як вони весь час заглядали один на одного.
-О так, це було щось. Мені здається їм не потрібно допомагати сподобатися один одному, вони самі це роблять.
-Твоя правда. Подзвониш сьогодні Сташеку і запитаєшся чи подобається йому Малгося, а я подзвоню Малгосі і про Сташека розпитаюся. Ну все папа.
-Папа. - сказавжи це Мацик поцілував Аню в губи, і вона аж почервоніла. Мацик побачив це і притулив дівчину до себе.