Не все так погано

чудова звістка

Ранок почався чудово. Я встала і пішла в душ, прохолодна вода стікала по моїй шкірі. Я швидко поснідала і пішла в гімназію. Сьогодні на мені було: білий светр у горошок, світлі джинси, зелена камізелька, кросівки і розплетене волосся.

Прийшовши у гімназію я сіла біля дівчини на ім'я Малгося. Вона виявилася дуже привітною і чудовим співрозмовником. Мацика сьогодні небуло "цікаво що з ним сталося і чому він не бере трубку" думала Аня. Заняття пройшли ненайкраще мені чуть непоставили два з англійської мови через те, що я неслухала вчительку і не дала відповідь на її питання, але мене пронесло. Коли уроки закінчилися я знову подзвонила Мацику і нарешті він підняв трубку.
-Привіт, ти чому сьогодні у гімназію не прийшов?
-Привіт, я тобі не говорив але мої батьки розводяться і квартира записана на батька і він захотів там жити, а нам купив іншу і я допомагав мамі збирати речі. Тепер я житиму неподалік від тебе і ми будем разом ходити в гімназію і повертатися також. Ми будем більше часу разом.
-О я така рада тепер ми будем частіше проводити час.
-Завтра я чекатиму тебе, я зателефоную і ми в двох підемо у гімназію.
-Я чекатиму.
Додому я поверталася веселіша. І от вкотре я переконуюся, що не все так погано. День проходив дуже помало я вже не могла дочекатися коли настане ранок і я піду в гімназію разом з своїм хлопцем.