Демони або Руки геть від ріг!

Все тільки починається

На обід мама приготувала дуже смачну гречку з м'ясом, але мій апетит вирішив взяти вихідний. Я піднялась в свою кімнату. Це маленьке світле приміщення просто біля дверей. На двох моїх стінах висять роботи і різні карикатури, під вікном стоїть стіл, біля нього ліжко. Тут є полиці з книжками і комод. Моя шафа досить маленька, але й речей в мене небагато. Сівши на ліжко я почала взяла в руку кулон і почала крутити. Випадково поранилась гострим кінчиком і капля впала на чорний камінь. Зненацька мене огорнуло світлом і щось ніби вдарилось в мої груди. Я відчула, що втрачаю свідомість.

   А тоді почалась лихоманка. Я тільки на кілька хвилин поверталася в реальність, а далі знову занурювалась в цілющий світ Морфію. Та навіть там я відчувала то холод, то жар, то пітьму, то надто яскраве світло. Тіло ломило і озноб став моїм напарником. 

- А що ти хотіла?! Перероджуватись це завжди боляче! - пролунав голос звідкись з середини. Я опинилась в просторій світлій залі з великими вікнами. З дверей до мене вийшла голуба тінь,що ніби горіла синім полум'ям.

- Що? Ти хто? І де я? - я б спитала ще щось, та вона мене перебила.

- Я - твоя сила і магія. Фактично, її проекція. Як і той вовк з лісу, я призначена оберігати тебе. Ти відкрила моє джерело коли твоя кров потрапила на амулет. І так, ми в твоїй голові., - тінь підійшла до мене майже в притул і я побачила ріжки, холодні очі. Точна копія мене, але зроблена з холоду й вогню.

- І треба було мені той кулон чіпати?! - я розпачливо розгладила волосся.

- Він би й сам тебе знайшов. Не сьогодні то завтра, - тінь плавно почала рухатись по залі.

- А Амі? 

- О, її сила теж прокинулася. Не бійся, зараз ви в однакових умовах.

- А чому ти виглядаєш так як я? - ось це питання мене хвилювало найбільше.

- Тому що ти це я, а я це ти. Я відображення тебе, твоя сутність, частинка твоєї душі. Час прокидатись! - і вона підлетіла до мене різко хапаючи за руки.

  Я прокинулася зовсім не відчуваючи себе хворою.

- Тая! Ти куди?! Лежи і не вставай! - до мене одразу ж підбігла мама.

- Мам, ну все вже добре. Я здорова! Чесно! - найбільше я зараз хотіла сходити в душ і змити всі залишки хвороби.