Демони або Руки геть від ріг!

"невинна" овечка

Я лежала в ліжку. І, судячи по моїм відчуттям, в досить хорошому, великому і м'якому ліжку.  Я почала потягуватись не відкриваючи очей. Спочатку перевернулася на живіт і  потягнулася назад, далі так само тільки вперед. Тоді піднялася на руки і повела плечима. Розвернулася і майже стала на місток . Знову лягла і тепер почала тягнути руки.

- Знаєте, є маса інших способів перетворити мене в решето. І свердлити поглядом не найкраща ідея, - прокоментувала я погляди, які відчула на спині.

- Прокинулася, значить, - сказав змій. Я неохоче відкрила очі і обвела поглядом кімнату. Досить світла, велика. Над ліжком висить балдахін. Кімната, можна сказати, королівська: лише ліжко було майже три на три. Ще був стіл, крісла і дві пари дверей.  В кімнаті присутня вся чесна компанія: трійця сидить в кріслах, павук в кутку, лис сидить на підвіконні, а змій з інкубом підпирають стіну.

- Ну сам же ж бачиш, - відповіла я встаючи з ліжка. Я спробувала створити льодяну кульку, але в мене нічого не вийшло.- Не зрозуміла?! Що за фігня?!

- Не намагайся чаклувати. Ці штучки блокуватимуть всі твої чари, - помітив мої потуги Роман і вказав на мої руки. Широкі срібні браслети прикрашені рунами прикрашали мої зап'ясті.. Я розправила плечі і підійшла до хлопця, що разом з вампіром вже встиг встати з своїх крісел:

 - А мені чари й не потрібні. Знаєш, я дуже давно хотіла це зробити.

 Я поклала свою долоню йому на груди (зростом я діставала йому десь до підборіддя, може менше). І після своїх слів я різко викинула правий кулак. Він зробив крок назад, а я підсікла його і пнула ногою. 

 Далі я з розвороту врізала кулаком по носу вампіра. Він спробував зупинити мій кулак, але я долонею врізала йому по горлу і пнула по "найціннішому". Я різко підвела голову. Всі, хто був в кімнаті, крім двох скручених індивідів, посміхалися. Ніхто не думав мене зупиняти, але я просто сіла в крісло і схрестила ноги.Зачіска все одно була зіпсована і я просто розпустила волосся. З хвилину всі мовчали, а тоді кімната зайшлася реготом. Все ще сміючись з кімнати спочатку вийшов інкуб, далі Сергій взяв під руки своїх друзів і виніс їх за двері, а тоді з кімнати ліниво випровадили Лиса і Павука. Останній подивився на мене і промовисто посміхнувся.

-  Непогано ти їх. Де вчилася? - спитав змій опускаючись на крісло поруч з моїм. Його волосся було зібране в хвостик і лише дві прядки обрамляли точене обличчя.