Емма прокинулась десь біля 11 години ранку і вирушила на кухню.Зазвичай вона робить каву раніше бо не любить запах кави,а коли кава холодна у неї нема запаху.Але сьогодні вона хотіла понюхати чорні зерна більше за все.
Махровий халат,білі тапочки-звичайний день,або початок звичайного нового дня.
Дзвінок в двері.Дівчина підійшла
-Хто там?-запитала Емма,але відповіді небуло.Лише записка із маленькою пляшечкою.У записці було сказано:
"Випий і все зрозумієш..."
Як?Просто взяти і випити фіолетову речовину яку вона бачить вперше?А якщо це яд?
Після того як Рейлі подумала про це,на шматку паперу з'явився напис: "це не зашкодить тобі,абсолютно безпечно". Емма кинула з рук записку.Це магія.Вона не наважилась випити це,просто поклала на стіл.
Але це було нестерпно.Їй здавалося що кожна людина чи дитина шептала їй "випий,випий,випий мене..."
Прийшовши додому Емма сіла за стіл,та взялася за голову.Вона не могла терпіти.Цікавість перемогла її і вона заплющивши очі випила "яд".Все життя промайнуло за 1 сикунду:дитинство,знущання у притулку, а головне те що коли вона народилася її мати померла і сказала їй:" Тепер світ в твоїх руках.Я дам тобі помічника,він такий як ти."
Емма впала на дерев'янний паркет і знепритомніла.
І тут все стало ясно.Допомога прийшла саме вчасно.Артур помічник.Він знав про це але вважав що не потрібно поки розповідати про це,але її мама думала інакше.Це вона дала зілля правди.Життя змінилося назавжди.
