Живу в собi,неначе в клітці
Та не літаю,наче птах,
Нема про що поговорити
Із тими,в кого сум в очах.Нема свободи,серед поля
Немає правди без брехні
Я хочу випустить на волю,
Всі думкИ,що вже неживі.Не бачу сонця в яснім небі
Нечую вітру я розмов,
Але чому я так далеко,
Від всього що тоді було.Забула спогади приємні
Вони змінилися на пил,
Який здійнявся так шалено,
Що не зуміла зберегти.Мене не змінить ваша думка,
Її забула майже вмить.
Адже живу немов у клітці,
Коли я можу полетіть.

ВЫ ЧИТАЕТЕ
Мир В Одной Соринке
PoetryЭто зборник моих стихов.Тематика моих произведений очень разнообразна.Но в основном,я затрагиваю темы жизни.Такие как:Предательство,ложь,лицемерие,а так же ссоры с друзьями.Думаю вам понравятся мои стихи.Не забывайте ставить звездочки★