Твої руки пахнуть полином,
Твої сльози солоні мов море.
Ти - забута богами дитина
На безмежних світу просторах.
Ти даруєш чорні троянди
І цілуєш мене у губи,
І я ладна усе віддати
Та свідомо іти до згуби.
Ти смієшся холодним сміхом
І у темнії ігри граєш.
Ти - Мадонна безмежного лиха,
Темний янгол світлого раю.
ВЫ ЧИТАЕТЕ
Живий вогонь
PoetryВін - могутній та непереможний. Він - це пристрасть та ненависть. Він пахне полином та конюшиною, а його енергія вічна та невгасима, бо він - живий, живий вогонь.
