Детальніше оглянувши місто я знайшов недобудований будинок у ньому сиділи безпритульні люди .Я зайшов у недобудову.
-- Добрий день.
--Чого тобі треба?
Запитав старший сідий чоловік , одягнутий у лахміття і з дуже довгою сивою бородою.
Я хочу дізнатися щось про будинок на вулиці Шарля Давеню.
--Для початку скажи хто ти?
--Вибачте за мої манери. Я детиктив Чилтон .
-- Мене звати Старий Джо. Можу сказати тільки одне, мешканцям цього будинку я можу побажати горя , але я їх не викрадав .
--А звідки ви знаєте , що викрали не одну людину.
--Годі синку.
Сказав чоловік хриплим голосом
--У місті тільки про це й говорять.
--Дуже дякую ви мені дуже допомогли .
-- Іди вже собі . ДЕТИКТИВ!!
Коли я їхав до Аліси я згадував без притульних. Один із них був дуже наляканий потрібно навідатися до них уночі коли вони будуть спати. Коли звечоріло я пішов у недобудову я зайшов і побачив наших викрадених . Біля входу у кімнату стояла жінка.
--Аааааааа
--На її крик прибігли всі.
--Що ти тут робиш клятий детиктив?
--Як ви поясните те що у вашому помешканні викрадені люди?
--Це кімната Коршуна ми сюди не заходимо.Коршуне , що це означає?
--Так я викрав цих недоумків.
--Але навіщо ?
--Це вони повинні були жити на вулиці а не ми. Хіба ви не хотіли жити знову у нормальному помешканні.
--Звісно хотіли , та не такою ціною .
--Вони забрали наш законний будинок , а я забрав їхню родину.
Коршуна засудили . Люди самі покинули будинок ,а законні мешканці все ж таки добилися того ,що їм повернули їхній дім.
