Коли Елієлем піднявся вгору по струмку, то почув дивні звуки. Хлопчик пробрався через кущі і побачив невелику мавпочку. Елієлем боявся підійти ближче. Аж тут мавпочка помітила його. Хлопчик присів.
– Ходи, ходи сюди! – боязко сказав Елієлем.
Дуже обережно мавпочка підійшла. Вона була низенького зросту, з голубими очима, які Елієлемові дуже нагадували небо. Її погляд був настільки блискавичним, що здавалось із очей зараз бризне полум'я. Елієлемові мавпочка була до вподоби. Він теж сподобався їй.
– Я хочу їсти! – сказав Елієлем. – Цікаво, чи є тут якісь фрукти?
Мавпочка загукала і кудись втекла. Вона повернулась через хвилинку і принесла банани.
– Дякую! Звідки ти їх взяла? – запитав Елієлем, смакуючи плоди.
Мавпочка побігла вперед, а хлопчик – за нею. Аж тут перед Елієлемом з'явилася прекрасна зелена галявина, навколо якої росли бананові дерева. Хлопчик зірвав банан і з'їв його.
– Яка смакота! Раніше я не любив банани, але тепер це мій улюблений фрукт.
Так пройшов перший день на невідомому острові.
ВИ ЧИТАЄТЕ
НЕЙМОВІРНІ ПРИГОДИ ЕЛІЄЛЕМА НА ОСТОРОВІ ЗДІЙСНЕННЯ МРІЙ
AléatoireКнига - фантастика про хлопчика Елієлема, який випадково потрапляє на ОСТРІВ ЗДІЙСНЕННЯ МРІЙ
