Край світів

Пролог

Вони були найкращими друзями у світі. Їх було п'ятеро:Нік, Аделія, Сем, Кеті і Джексон. Вони жили в містечку на окраїні Англії. Таких друзі,як вони не було у цілому світі. Хоча вони й були різними, але дружили дуже міцно,вже понад 3 роки. Містечко в якому вони жили було дуже маленьким,будинки друзів були розташовані поруч, тому вони дуже часто бачилися. У садочку Аделії вони власними силами збудували будиночок на дереві, який служив їм місцем таємних зустрічей. Друзі любили пригоди та часто відвідували дивні місця (закинуті будинки, недобудовані будівлі та інші будівлі, які здавалися доволі моторошними).
Сем був найстаршим з них, йому було 16 років. Він мав темне пряме волосся, через яке здавався старшим . В ньому були чорняві очі та дуже щира усмішка з ямочками. Сем був спортивної статури, тому що захоплювався боксом. Хоча всі друзі були рівними в свої компанії, вони завжди прислухалися до думки Сема.
Аделі ж була найменшою з них,їй було 14 років. У неї було довге риже волосся та милі веснянки. Вона була низького зросту та зі своїм довгим волосся виглядала дуже гарненько. Аделія захоплювалася малюванням, хоча вона й була дуже лякливою, поряд з друзями не боялася нічого.
Нікові було 15. Він мав світло-русе волосся та голубі очі. Нік був дуже високим та худорлявим, через що дуже подобався Аделії. Йому подобався футбол, він був гравцем команди їхньої школи.
Кетті теж було 15 років,вона вчилася в одному класі з Нікому. В Кетті було світло-золотисте волосся та гарна фігура. В школі вона була дуже пихатою, але з друзями була доброю та завжди готова допомогти кожному з них. Кетті дуже любила шити та в майбутньому хотіла стати модельєром.
Джексону також було 15, він вчився в паралельному класі. Вони з Ніком були у складі футбольної команди їхньої школи, але Джексон був воротарем, а Нік нападником. Хлопець мав коротке темне волосся та зелені очі. Крім футболу Джексон любив фізику та часто їздив на олімпіади з неї.
Хоча кожен з друзів мав різні захоплення, їм завжди було про що поговорити. Зазвичай вони зустрічалися в будиночку на дереві. Батьки Аделії дозволили друзями вибрати будь-яке дерево в садку, вони вибрали найстарше й найбільше дерево в садочку, це був дуб, який посадив дідусь дівчинки. На гілках дерева вони зручно розмістили будиночок ,який вийшов доволі великим. Так, як це дерево було найвищим в садочку, друзі з легкістю могли спостерігати за тим, що робилося навкруги.
В будиночку була одна дуже велика кімната, посередині якої стояв стіл, за яким друзі полюбляли попити чай, або обговорити план наступної подорожі. Навколо столу було розміщено багато м'яких стільців, які друзі зробила власноруч, за ідеєю Кетті. Дівчата любили разом робити солодощі, щоб потім куштувати їх з друзями. Хлобці ж любили майструвати щось нову для їхнього штабу, Джексон завжди придумував якесь цікаве пристосування для їхніх пригод. Разом з друзями покращував їхні ліхтарі, які тепер краще та довше. Останнім винаходом друзів був прилад, який міг розпізнати навіть найменший рух в будинку, чи в будівлі, які вони любили досліджувати. Цей прилад був для того, щоб дізнатися чи є хтось, або щось (друзі вірили в існування надприродних істот) в будівлі. Вони хотіли чим швидше піти в нову подорож, щоб випробувати новий прилад.