Край світів

II Розділ:Перший урок у містера Пітерсона

Друзі домовилися зустрітися о шостій годині ранку і разом піти до містера Пітерсона. Як завжди вони зустрілися в будиночку на дереві, де вирішили ще раз обговорити своє рішення. Зрозумівши, що рішення було правильним, друзі вирушили до будинку, на дворі було темно, сонця ще не було. Біля будинку, вони згадали вечір п'ятниці, який кардинально змінив життя, на перший погляд звичайних підлітків. Тільки вони підійшли до дверей, вони відчинилися і на порозі з'явився усміхнений містер Пітерсон:
- Я вас чекав, - мовив той, - проходьте!
- Ми вирішили прийняти вашу пропозицію,- сказав Сем.
- Я дуже радий, але вам ще потрібно багато чого навчитися.
- Ми готові!
- Добре,але спершу я б хотів познайомити вас зі своєю онукою. Леслі, підійди до нас будь ласка.
У кімнату зайшла дівчина, у неї було довге, каштанове,кучеряве волосся та чорняві очі. Як тільки вона зайшла в кімнату у Сема перехопило подих, Леслі підійшла до нього:
- Привіт, мене звати Леслі,- сказала дівчина та усміхнулася хлопцеві.
- Я...Мене...Я Сем, приємно познайомитися,- нарешті відповів хлопець, збоку було чути смішок Делі.
- Я Аделія, але друзі кличуть мене Делі.
- Я Нік
- Я Кеті
- А я Джексон,- продовжили знайомство друзі.
- Мені дуже приємно зі всіма вами познайомитись,- сказала Леслі.
- Ну все.... Познайомились, а тепер нам час, Леслі буде навчатися з вами. Прошу йти за мною,- перебив їхнє знайомство господар будинку.
Містер Пітерсон завів їх в велику кімнату на другому поверсі, вона була об лаштована, як спортзал.
- У цьому залі ви вчитиметеся битися, у мене великий арсенал зброї, я пізніше відведу вас туди і ви зможете вибрати те, що вам до вподоби ,- пояснив їхній новий вчитель.
- Діду, а хто нас вчитиме битися, невже ти?- з усмішкою спитала Леслі.
- Ти думаєш, я вже не можу битися, я ще повен сил!Але вчити вас, нажаль, буду не я! До речі, хочу вас познайомити з моїм добрим знайомим, а тепер вашим вчителем бойових мистецтв Джонатаном Гріном. – В цей момент в дверях з'явився хлопець 18-20 років.
- Радий вас знов бачити, містере Пітерсон. Я був дуже здивований вашою пропозицією:стати вчителем для ваших наступників, давайте познайомимося. Я Джонатан Грін, можна просто Джон.
- Ну як просто Джон? Ти ж їхній вчитель,- обурився Пітерсон
- Але ж я старший всього на декілька років, мені не буде зручно, якщо мене називатимуть містер Грін,- відповів той і скорчив гримасу,- Давайте продовжимо знайомство.
- Мене звати Аделія, можна просто Делі,а це Сем,Кеті і Джексон, а з Леслі ви вже напевно знайомі,- Представила друзів Делі.
- Джоне, я так сумувала! – вигукнула Леслі і обійняла хлопця,- за ці роки, що Джон навчався у мого дідуся, він став мені наче брат,- пояснила свою поведінку дівчина.
Сем здихнув з полегшенням, у нього все таки , ще є якісь шанси на увагу дівчини.
- Нам дуже приємно з вами познайомитися,- сказала Кеті та потиснула руку вчителю.
- Ходімо я покажу вам свій арсенал,а Джон допоможе вам підібрати зброю, правда Джоне?- Знов перебив учнів Пітерсон.
- Звичайно! З задоволенням!