Доба за добою, війна за війною
Дозволь я вкриюся тобою
Дозволь я відкриюся без бою
Знаєш я псих
Пишу поки не стих
Бо палаю як ватра
Не знаю чи ти мене варта
Мені болить тому пишу
Перед тим як піти записку лишу
Та що написати?
Вибач, напевне пусту
Вибач, що тратив час в пусту
Та що вже казати
Певно заплаче мати
А ти, чуєш, не плач
Просто вже прийшов час-палач
Мені все ще болить, колить, ножем ріже
Давить туди, де свіже
А я пишу ночами
Під свічами
І мені шкода, що зраджу я тобі зі Смертю
ВИ ЧИТАЄТЕ
Чому такий серйозний?
Poesía..."Чому такий серйозний, синок?". Він йшов на мене з ножем. "Чому такий серйозний, синок?" - він вставив лезо мені в рот. "Давай-но ми тобі намалюємо посмішку"...
