Частина 2.

142 16 9
                                    


-Що означає "моє весілля"? - так само нічого не розуміючи спитала я.

-Смішна ти якась!Те і означає! - настоювала на своєму Меріджейн.

-Так. Заспокійтеся. Джессі,ми зараз все пояснимо...- сказала мама,тим самим зупинивши нашу суперечку.

-Я слухаю! - з легкою злістю кинула я.

-Я думаю,ти пам'ятаєш Адріана? - спитала мама і отримала заперечливу відповідь. -Ех...важко з тобою...Коли ми останній раз зустрічалися з Джемсами,тобі було 6 років.Можливо ти й не пам'ятаєш,але ти тоді добре ладнала з Адріаном - сином Джемсів. Навіть не так - ви були найкращими друзями.Ну і якось дійшло до того,що ми захотіли об'їднати наші сім'ї...

-Одруживши нас без нашого відому?! - взбісилася я від такої новини.

-Ну...Ви так дружили,просилися в гості,бавилися. Ми і подумали,що ви не будете проти.- зам'ялася мама.

-Афігеть висновки! І що мені тепер робити?!

-Збиратися. - почула голос я позаду себе.

Коли я повернулася,я побачила високого брюнета з сірими очима і ярко вираженими рисами обличчя.В правій брові красувався пірсінг.

-О,Адрі,як ти до будинку потрапив? - спитав в нього Ірван.

-Мене Еліот впустив. -сказав брюнет серйозним голосом і сів до столу.

-Об'ясніть мені все!Чому це я повинна збиратися і кудись їхати?!Хто взагалі цей хлопець?!І чому без мого відома ви підписали шлюбний контракт з хлопцем,якого я пам'ятати - не пам'ятаю і знати - не знаю?! - кричала я. - А знаєте що?!Я не буду робити того,чого ви хочете!І взагалі!..- я не договорила,а лиш злісно гиркнула і пішла на верх до своєї кімнати.

Після того,як я хорошенько гримнула дверима і зачинила їх на ключ,я зняла сукню і підбори.Вдягнувшись якось простіше,а саме:джинси і сірий світер,я зібрала хвіст і почала стирати макіяж.

Яка я зла.Я дуже зла.Як вони могли?

Збираючи сумку,я паралельно звонила Кірі.Вона моя остання надія.

Якщо ви ще не зрозуміли мої наміри,то я вам об'ясню:я збираюся втекти з дому.Можливо це ненайкращий спосіб уникнути проблем,але зараз якось мене це не особо хвилює.Зараз я хочу просто піти подальше від цих людей.Від людей,які були моїми батьками до того моменту,поки не погодилися мене віддати в руки цього...цього...придурка!Я навіть не пам'ятаю його імені,не кажучи взагалі про нього самого!

You've reached the end of published parts.

⏰ Останнє оновлення: Oct 18, 2017 ⏰

Add this story to your Library to get notified about new parts!

ОбіцянкаWhere stories live. Discover now