Яскравий сонячний день.Дитячий сміх і писк лунає в саду.Звідки не візьмись вибігає дівчинка років 5-6.Довгі русяві пасма зібрані в косички спадають на плечі і звисають до пояса.Легке блакитне платтячко розноситься вітром.Білосніжна посмішка не зходить з лиця.
За нею вибігає хлопець років 12-13.Неслухняне коричневе волося спадає на довговате тонке обличчя,підкреслюючи веселі,повні позитива сірі очі.
-Адрі!Да не трогала я твоє печево!-не зупиняючи бігу, кричала дівчинка.
-Невже?А крошки на твоєму обличчі свідчать про інше!-так само доганяючи,кричав хлопець.
За граючимися дітьми наглядали батьки,які у той час,поки діти розважалися,пили на веранді чай.
-Мені здається,чи наші діти здружилися ще більше,ніж ми?-зауважила жіночка з русим волоссям та блакитними очима.
-А й справді.-погодилася інша та надпила чаю з чашки.Жінка була блондинкою з світло-сірими очима.
-Ви,Джемси,прекрасні люди.Якби ми поріднилися,було б дійсно чудово.-посміхнувся чорноволосий чоловік і обійняв свою русявоволосу жінку.
-А це чудова ідея.А давайте об'єднаємо наші сім'ї!-скрикнув другий чоловік з коричневим волоссям і сірими очима,гордо вскинувши догори голову.
-Як?
-Одружимо наших дітей,коли вони виростуть!-засміявся він і показав на дітей.
Всі дружно засміялися,але все ж шлюбний контракт через деякий час уже був підписаний.
Пройшло 12 років...
POV Джессі
Привіт.Я Джессі і мені 18 років.3 місяці назад я офіційно стала випускником школи,а завтра офіційно стану студентом.
На даний момент для мене навчання - найважливіша річь,тому для розових соплів немає часу.
Що до зовнішності:я невисока,не є худа і не є товста,коротке русе волося,світло-сірі очі.Зовнішністю я дуже схожа на маму.Якщо порівняти мою зарашню фотографію і мамину фотографію з молодості,то можна подумати,що це одна людина,але зараз не про це.
Характер у мене далеко не цукерочка,но в ярості мене ще ніхто не бачив,так як я намагаюся все тримати в собі.Справжню мене бачили лише чотири людини:мама,тато,старший брат Еліот,якому 23 роки,і Кіра - моя найкраща подруга.
Еліот - високий,в хорошій формі.Має чорне волосся і такіж сірі очі,як в мене та мами.Ходячий позитив,завжди посміхається.Для мене є стіною та опорою(у всіх розуміннях!!!).
Кіра - висока блондинка з яскраво-зеленими очима.Дуже спокійна людина,поки ми не залишаємося на самоті.О тааак...Тоді починаються пошлі шуточкі,жарти і веселощі.
Ось як почалася моя історія...
*************************
Хеееей!Вгадайте,хто знову взявся за писання?
Кажу відразу,що історія не планується мега-довгою,але і зовсім маленькою вона не буде.
Поки є натхнення (і час,розуміється) - буду намагатися писати.
Можуть бути помили,отож пробачте,якщо що)
І знову як завжди ваша TanaKot1996♥
ВИ ЧИТАЄТЕ
Обіцянка
Romansa-Мені здається,чи наші діти здружилися ще більше,ніж ми? -А й справді. -Ви,Джемси,прекрасні люди.Якби ми поріднилися,було б дійсно чудово. -А це чудова ідея.А давайте об'єднаємо наші сім'ї! -Як? -Одружимо наших дітей,коли вони виростуть! Всі дружно...