Хлопець якого обрала відьма

спогади і дивний день(0,5)

Він провалився у пітьму і відчув,  він відчув як його хапають тисячі холодних рук. Та коли він повернув голову, то не побачив нікого,  а тільки помітив що так і лежить, тож він встав. Коли він роздивився де знаходиться то в жахнувся знову, бо навкруги була тільки кров,  трупи,кров,  кишки,  кров, кров, труп, кров кров, мозок ,КРОВ, КРОВ, КРОВ.......
Невзмозі більше дивитись він побіг ,але куди він біжить не думав,  лиш біг, біг і біг, поки не побачив її ... Дівчина , ні  відьма:  тіж  прекрасні  очі , те  саме  лице , але цього разу сукня  кольору  льону



, ба  тільки  тепер  цей  ніжний  колір змушував  по  спині  проступити  холодному  поту. Вся  сукня  була  в  червоних плямах , які  наче  вогонь  розтікались  по  ній  всій, і  краплі  стікали  і  навкруги  уже  утворилась  невеличка  кровава  калюжа. В  руках  дівчини  було  щось  овальне , щось чо мало волосся  чомуь воно здавалося йому знайомим , через мить до Несона дійшло - це була голова , і коли голова обернулася до нього лицем , він вжахнувся . це . було . його лице, на  ньому  не  було  страху  ,а  лиш посмішка , яка  показувала  полекшення...
Несон стояв, як укопаний ,і не міг пошевелитись , а лиш
трусився , його погляд прилип до свого ж лиця, яке висіло в тендітних руках дівчини .
Повільно , постійно  трусячись  він  перевів  свій  погляд  на  відьму , яка  у  відповідь  на  його  погляд  лиш нахилила  свою  голову  в бік наче  запитуючи :"Щось сталося?".
Бідьше  він  не  міг  витерпіти  цього  погляду,  і  з  надією  втікти  як найдалі від  неї  обернувся  і  вже хотів  бігти  як  відчув гостру  біль , і  зненацька  його  погляд без його волі змістився в  сторону  відьми ,він  підсвідомо  зрозумів -його  обезголовили. Поки  його  тіло  билося  в  конвульсіях  він  все  ще  бачив відьму  ,яка  підійшла до  нього ,  з  її  очей,  які  дивилися  прямо  на  нього  лилися  сльози. І  тут  він  прокинувся .

-Що це було ? Сон?-мокрий від холодного поту - надіюсь що це сон ,   нехочу я залишитиь без голови .

  На цих словах Несон встав і  навколишня тиша почала наповнювати його спокоєм. Зненацька  з вишні , яка у цесь час спокійно стояла , полетіли птахи і один з них приземлився прямо напроти хлопця , що дуже здивувало його ,а через хвилину птах заговорив , від чого головний герой ледве не подавися  яблуком, яке він якраз надгриз . Виплюнувши небезпечну їжу він почав слухати птаха

-  Сьогодні.
-Що  сьогодні
- Іди  до  поляни.
-Тої  що  в  лісі? - здивувався  хлопчина  -там буде  вона?- на  що  птах  лиш  кивнув  і  полетів  геть.
-Дивний  птах , ще  й  розмовляє .
-На  себе  подивись, розмовляєш  з  птахом  і  не  дивуєшся ще  й - прокричав  птах  у  відповідь , на  що  Несон  лиш  розсміявся.
Через  декілька  хвилин  він  уже  гуляв  знайомим  шляхом  до  поляни , і  заодно  вирізав  сопілку, уж  дуже  йому  хотілося  нову. Так  пройшло 15 хвилин , і  Несон  уже  стояв  на  поляйні
- Ти  тут?- покликав  він  відьму.
- Ні -усміхнулась  вона.
- Тоді  де  ти ?- підтримав  він  жарт.
-Перед  тобою-  усміхнулась  відьма  зненацька  з'явившись  перед  ним, від  чого  хлопчина  тільки  тей  зробив  ,що  впав, на  що  відьма  розсміялася.
-Ну  досить , ти  обіцяла  все  показати - все  ще  сидячи  сказав  Несон.
-Ну  тоді  полетіли .
Зненацька  вся  галявина  почала  стрімко  підійматись  ввись, і  прекрасний  пейзаж  відкрився перед  ним , всі  ті  дива  ,що  він  бачив  виявились  лиш  маленькою  частиною всіх  див  величні  кам'яні ліси , які  нагадували  справжні  ,розкидались  на  величезні  території , безліч  дивних  створіннь  проносились  під  ними , але  скільки  б  вони  не летіли , все  не  могли  приблизитися  до  гір  що  закртвали  всю  цю  красу  по  колу  наче  нерриступна  стіна  замку.
-  Що  це  за  гори? - здивувався  хлопець.
- Це  просто  стіна , яка  оберігає  нас , чи  може  від  нас?
-Чому  ти  кажеш  в  множині?
- Бо  я  не  одна, тут  багато  живого.
- Хіба  ж  рослини  можуть  нашкодити? - засумнівався  Несон.
- Не  так  рослини , як  людська  жадність , навіть  найкращі  ліки  будуть  шкодити  якщо  їх  небагато .