До нашого знайомства💞

Частина 7 «День народження»

Катя через тиждень поїхала. Лізі було боляче розуміти, що вона втратила свою єдину найкращу подругу.
Юра ігнорував її.Каріна теж забила на неї. В школі було скучно знаходитись.

За кілька днів у Лізи день народження. Їй уже 16😱 аж не віриться. Сумним було те, що вона зовсім не мала настрою його справляти.

Дні минали... Ось і настало довгоочікуване свято.Ліза одягнула своє найкраще плаття. Над зачіскою вона не заморочувалася. Просто розпустила своє довге волосся. Ліза прикрасила дім шаріками, лєнточками і т.д. Всі мали зібратись на 16:00. Часу лишилось не так багато. Дівчина накрила на стіл, поставила страви, які сама приготувала. Мама поїхала до тітки Анни, щоб не мішати молоді. Ліза вже була готова приймати гостей. І тут вона почула дзвінок в двері. Це була її сестра Віка. Раніше я про неї не згадувала, бо не було потреби.

- Привіт, іменинниця! ВІТАЮ ТЕБЕ😘ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО!
- Спасибі, сестричкою.
- А це тобі.
- Що це?
- Подивись)

Ліза відкрила пакунок, а всередині нього було багато косметики.

- Ти ж знаєш, що я не люблю наносити макіяж)
- Знаю, але ти вже доросла. Повинна підкреслювати свою красу.
- Тепер буду😅

За трішки прийшли дві її однокласниці - Віра і Оксана. З ними вона теж добре спілкувалась, але не так,як з Катею((

Останнім, хто прийшов - Юра. Що? Вона його зовсім не чекала.

-Лізо?
- Що?
- Вибач, мене! І прийми мої вітання в честь дня народження.
- А я повинна?
- Ну якщо ти не бажаєш спілкуватись, я можу піти.
- Ну добреее не йди. Залишайся.

Лізі було на душі вже краще.  Юра вже її не уникає,але чи на довго це? І чому вона взагалі цим переживає?

Свято тривало до ранку. В хаті був повний безлад. Ліза прокинулась в ліжку з Юрою. Вона закричала:

- Що ти робиш у моєму ліжку?
- Як бачиш, сплю,- сонним голосом сказав хлопець.
- Та я бачу, що спиш. Але як ти сюди потрапив?
- Я не пам'ятаю.
- І я теж.
- Можливо інші щось скажуть.
- Я думаю, що після вчорашнього ніхто нічого не пам'ятає.
- А між нами щось було?- стривожено запитала Ліза.
- Не впевнений. А в тебе вже перший раз був?
- Був. По дурниці в клубі. Але я потім дізналася, що це не правда
- Ну, тоді йдемо до лікаря!😂
- Давай не будем про це говорити. Йдемо на перший поверх. Там напевно нас вже чекають.

Спустившись на низ, вони побачили, що Віка лежить в обнімку з пляшкою вина, а Віра і Оксана сплять на підлозі.

- Кхем! Кхем!
- Ой що сталося?- відкривши очі сказала Віка.
- Ти мені нічого не хочеш сказати?😂- засміявшись спитала Ліза.
- А чого ти смієшся? Мені здається це не смішно.
- Що тут відбувається?- сказали  дівчата прокинувшись.
- Нам всім цікаво.
- В мене є ідея,- сказала Ліза,- давайте забудемо що вчора сталось і те, що ми сьогодні побачили.
- Що забувати? - усміхнувся Юра,- я наприклад і так нічого не пам'ятаю.
- І я.
- І я.
- От і добре. А зараз ви мені допоможете прибратись, бо за годинку приїде моя мама, а запах спиртного не втигне вивітритись.

Дівчата швидко приготовили сніданок. Наївшись всі гуртом почали прибирати. До приїзду мами все було прибрано.

-  Чую по запаху ви добре відпочили,- усміхнулась мама.
- А я запаху не чую,- відповіла Ліза.
- Друзі вже пішли?
- Так.
- Сьогодні ти до школи не підеш. Поспи собі. Але не забудь взяти уроки і зробити домашнє.
- Добре, мамо)