Якби наше життя було схоже на сюжет книги, то в переломний момент би загримів грім, спалахнула блискавка і наше життя кардинально змінилося. В реальності ж все зовсім не так.
Якщо подумати ,переломні моменти відбуваються чи не щодня, та ми не сприймаємо їх, як щось надзвичайне. Кожне наше рішення змінює щось в нашому житті, та не моментально, а побільно , крок за кроком ,наші вчинки ведуть нас у прірву чи на вершину. В момент не зміниться ніщо, це вам не сльозливий роман де що не сторінка відбувається якась переломна подія. Це життя, в якому цілий ланцюг здається непомітних моментів прокладають нам дорогу аж до самого кінця. Тут не буває передбачуваних хепіендів, ні, це реальність, іноді жорстока, але в ній правимо ми, а не випадок. Тож не потрібно жалітися на долю, ми самі відповідаємо за все , щоб не сталося.
Хоча іноді нестерпно хотілося б прогорнути свою книгу, подивитися, що ж там буде далі ,щоб якщо можна було б - переписати заново. Та нажаль це не можливо, реальність пишеться кров'ю, сльозами і потом. І ми не можемо нічого змінити.
Зараз згадуючи події минулого я розумію, що в мене було безліч моментів, які б хотілося переписати, але саме вони зробили мене сильнрю, стійкою і впевненою, такою якою я є зараз. Раніше, здавалося, що все страшне вже сталося, та насправді все лиш було попереду.
Перечитуючи мій старий щоденник, я дивувалася з себе, дрібниці здавалися мені глобальними проблемами. Часто мої вчинки здавалися дитячими забавками і зовсім не личили королеві. Але все одно вони були частиною мене .
Тодішнє бажання завести щоденник мені здавалося однією з таких забав. Та зараз перечитуючи його, я радію цьому, в ньому зібране все моє життя. І ось, після стільких років перерви я вирішила продовжити його написання.
Як і раніше я не буду писати ні числа, ні роки бо це і не важливо, та й більшість з них забулося. Ні, я лише напишу всі важливі на мою думку події. Сподіваюся нащадок , яий можливо знайде його не осудить мене за деякі вчинки і зрозуміє, що все ,що я робила все було зараз брата. А якщо ні , то й байдуже бо для мене це і не буде важливо, я все ж таки егоїстка і думки інших мене не хвилюють.
Я пишу це все лише для того, щоб в старості перечитувати з братом і сміятися, хоча може через декілька років я його і спалю, та це не важливо. Я писала і зараз пишу справжню історію нашого роду, а не те що напишуть літописці після нашої смерті. То все буде брехня як і мої слова про спалення. Я хочу щоб наступне покоління знало всю правду.
Так, досить. Всуп вийшов занадто довгим і сумбурним, потрібно переходити до суті. А щоб ви остаточно не заплуталися, я починаю писати через декілька років після весілля брата. Спочатку опишу, що сталося тоді, а далі, як уже вийде.
Це перша і остання моя проба філосовствувати, далі правда і тільки правда. Ну що ж розпочнемо.
З любов'ю,
ваша сумбурна
і
проблемна
королева
Юкі!
ВЫ ЧИТАЕТЕ
Одне Серце На Двох. Битва Королев
RomanceЧастина 2 Любов. Війна. Інтриги. Здавалося щоб іще сказати, та за цими трьома словами історія життя цілого королівства. Вся правда яскравого і такого привабливого королівського життя. Прийшов час скинути маски і показати своє нутро.
