Вийшовши з машини я опинилася на красивому подвір'ї перед високою новобудовою. Я зайшла всередину, тут все виглядало дуже сучасно. Зайшовши в ліфт я натиснула на останню кнопку (це був 19 поверх) Мені потрібно було знайти 413 квартиру, вона знаходилася в кінці довгого коридору на стінах якого висіло сучасне мистецтво. Я відкрила двері і почала розглядати свій новий дім.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
На столику стояв великий букет моїх улюблених квітів. Біля нього лежала записка і конвертик. Я прочитала записку. '' Люба донечко. Надіюся ти добралася без перешкод. Вибач що не зміг зустріти бо я уже в Кванджу і приїду не скоро. Ти давно хотіла свою квартиру тож вона твоя. Гроші на місяць в конверті. Люблю😘" Прийнявши ванну я почала готувати їсти. З продуктів було тільки трохи овочів, але з моїм вмінням я швидко приготувала смачну страву. Прилігши на ліжко в спальні мені згадалися події цього дня. Але виснаженість взяла верх і я знову поринула в сон. 08.07 На диво ранок видався сонячним. Сьогодні мій перший день в новій старшій школі тож потрібно виглядати як найкраще. Я скоро вляглася, поснідала, зробила укладку волосся і вийшла з дому. До школи мені потрібно добиратись на метро. Доїхала я без перешкод. Школа виявилася надзвичайно великою і красивою. На подвір'ї уже тусувалися учні. Всередині всі готувалися до початку уроків. Забула сказати що перевелась я сюди не на початку року тож ніхто не сподівається на новеньку. (В приймальні директора.) -Можна? -Будь ласка проходьте. -Я перевелась недавно...мене звати Лайм -Дуже радий познайомитись зараз проведу вас у ваш клас. Ми довго йшли по коридору. Аж нарешті він відчинив двері і провів мене до класу. Директор представив мене учням і вчитель дозволив мені вибрати де я хочу сидіти. На щастя була одна вільна остання парта біля вікна тож я сіла за неї. На перерві до мене підходило багато однокласників знайомитися. Ніхто з них мені нормально не запам'ятався. Нарешті закінчилися уроки я зібрала речі в рюкзак і пішла до дому. Сівши в метро взялась читати книгу Джорджа Оруелла "1984". Вона насправді зацікавила мене тож я просиділа з нею 25 хв. Плач маленької дитини повернув мене до реальності і тут я зрозуміла, що уже давно проїхала свою станцію. І справді ця вулиця виявилася незнайомою для мене. Пройшовши декілька кварталів я остаточно загубилася. На мій телефон прийшла SMS від невідомого номера. - Привіт. Як ти? - Привіт. Ми знайомі? - Якщо ти спала в мене на колінах то думаю що так😅 - Ну вибачай, що я не знаю всі номера світу. - Так і бути сьогодні я тебе прощаю. - Юнгі...ти би міг мені допомогти...? - Щось сталося?? - Мені трохи не зручно але я загубилася😔 - Можеш скинути свої координати? - (координати) - Чекай мене на місці нікуди не відходь. - Дякую. Пройшло уже 10хв а його все немає...
