Глобус: глобальний автобус

Подорож в нескінченні мікросвіти

Здавалося, тунель ніколи не закінчиться. Спочатку повністю чорний, потім змінювався всіма кольорами веселки. Нарешті прозорий і яскраво-зелений безхмарочосний світ відкрився перед глобальним поглядом Ванесси.

- А де рекламні вивіски? Торгові центри? Чому будинки такі маленькі? А які люди дивні!Все таке різне! В мене голова йде обертом! – безупину дивувалась дівчина.

- Не хвилюйся. Скоро до всього адаптуєшся. Знайдеш друзів і поринеш в нову «подорож», глибоку, насичену життям, різноманіттям і спокоєм.

Пройшло 3 тижні. Ванесса пізнала, що таке щастя, прекрасність відмінностей, життя з мінімальним технологізованим відтінком (без смартштук і цього всього...). Так прекрасно було не тільки сприймати інформацію, але й просто писати ручко (спочатку це було геть не просто, Ванесса аж казилася від цих маніпуляцій на папері, але невдовзі почала писати маленькі вірші), читати матеріальну книжку, прибирати в домівці, оздоблювати її на свій смак, спілкуватися з Директором.

Звісно, дівчина сумувала за батьками, колишнім оточенням. Проте, схоже, про неї всі забули. Благополучно глобально забули й надалі сліпо їдуть своїм «глобусом».

Одного вечора на чаюванні з Директором (тепер Ванесса його так постійно називала, він тепер їй став як батько-наставник) дівчинка поцікавилась:

- А що глобалізація реально таке зло?

- Знай, майже все на світі двояке, має дві, а що гірше, багато сторін. Все має свій термін придатності. В тому числі, глобалізація. Вона вже зіпсута. Давно. Люди все далі і далі отруюють себе нею. Наразі, я думаю, що вона все-таки більш приземлене явище. Поверхневе, як шар асфальту на родючій грунтовій дорозі. Вона, як автобус без тормозів, що мчить всюди і ніде водночас. Це примарний механізм пересування. Певний рух і прогрес. Але не там і не тоді.

- Мої люди приречені?

- Не можна так казати. Вони просто приспані маніпуляціями реклами зусібіч. Вони їдуть своїм «глобусом» і бачать не багато, узагальнено і поверхнево. Ми ж в основному пішки долаємо шляхи. Насолоджуємося кожним кроком і видом.

- А чому ви технології вже не розвиваєте. У нас уже Myphone верії 500 випустили, а у вас до сих пір 4 версія? Це ж капець. А телевізори які старі? А роботи де? Як же ви прибираєте, будуєте, виробляєте, продаєте? Це ж просто на голову не налазить.