10 липня. 07:00.
Це був один з звичайних ранків.
На годиннику була 07:00 година.
Але на дворі літо, тобто канікули.
Стелла взяла свого Теда , та пішла з ним на прогулянку. Година пройшла дуже швидко. Пора повертатися додому.Коли я повернулася додому на моєму телефоні було повідомлення від когось. Хм... Хто б це ж міг бути? Я взяла його і прочитала " Привіт. Нам потрібно зустрітися." То був Бодя. Я недумаючи відписала " Добре". І попрямувала до кухні, щоб поснідати.
Мої батьки на літо їдуть закордон, підробляти. І я залишаюся вдома сама, тобто з Тедом. Тед це породиста собака- вівчарка. Але він виконує команди, які я скажу.
-Ну, що Тед? Будем їсти?- він сидів на підлозі і дивився на мене. Я приготувала вівсянку.
Дзвонить телефон, я біжу до себе в кімнату. Мама?
-Ало. Привіт мам!
-Привіт. Як справи?
-Все добре. А у тебе, тата?
-В нас теж добре. Яка там погода?
-Сонце світить, у віконце. Зранку було похмуро, а тепер сонце. А у вас?
-У нас спека. Ми вирішили приїхати.
-Чому?
-Надворі літо, а точніше вже липень. Ми хочемо поїхати з тобою на море.
-Справді? Ух ти ж! А куди?
-Так. Ми хочемо тебе взяти сюди до нас в Італію. В тебе закордонний паспорт є.
-А Тед?
-Теда ми залишимо моїй сестрі. Вона приходить до тебе?
-Так вона приходить до мене раз на день. Сьогодні, ще не була.
-Ну добре, Стелло давай. До зустрічі.
Я була рада, що поїду на море. Але мою думку перервав дзвінок у двері. Я їх відчинила і побачила Бодю.
-Не рада мене бачити?
-Чому навпаки. Привіт.
-І тобі привіт сонце.
-А, що ти раптом, прийшов до мене?
-Я знаю. Я тобі писав SMS, що нам потрібно зустрітися, але в мене були справи в цьому районі. І я вирішив піти до тебе.
-Будеш чай, каву?
-Краще каву, але не сильну.-я пішла на кухню. Бодя залишився у вітальній кімнаті з Тедом.
-Кава готова!
-Вона така смачна. Дякую. Я прийшов, щоб сказати тобі важливу річ. Краще сядь.- я сіла біля нього на диван.
-Кажи.
-Мене батьки хочуть відправити за кордон вчитися. На рік, а може й більше. Я буду намагатися приїжджати по вихідним.
-Бодя, це ненайкращий спосіб. Чудово, мама мені підняла настрій, а ти зіпсував. І коли ти їдеш?
-Кінець серпня.-я обійняла Бодю, а він мене поцілував.
-Я вже сумую.
-Не сумуй, є Skype, Viber та інші програми, щоб бачитися і говорити.
-Знаєш, що мене саме більше хвилює?
-Що?
-Те, що ти знайдеш собі нову дівчину.
-Ні ти, що.
-І куди, це ти їдеш?
-Я їду у Німеччину, там хороша освіта.
-А я?
-Ти маєш найкращу подругу Христю. Будеш з нею тусити.
-Ось це ти мені хотів сказати?
-Так.
-Іди потім побачимось.
Я була зла. Зла на те, що день почався невесело. Те, що мій хлопець з, яким ми зустрічаємося уже 2 роки, їдеть будувати кар'єру, а я залишаюся тут. Без нього.
Від автора: Як вам, такий початок? Пишіть коментарі, та ставте зірочки. Я буду вам вдячна.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Любов на відстані
RomanceРозповідається про головну героїню Стеллу. Вона має друзів, собаку, але її хлопець змушений їхати. І що вона буде робити далі?