13 липня. 09:00.
Я лежала у ліжку, і розмірковувала події, які сталися учора. Бодя і та дівка не виходили з моєї голови. А, ще те, що він сказав. Що я допомогаю писати проект? Що? Я наважилася взяти телефон у свої руки, найти контакти і натиснути: Виклик. Так, я це зробила.
Дивно, чомусь Бодя не бере. Телефоную ще раз. На четвертий раз він нарешті наважився і провів пальцем по зеленій кнопці.
-Ало, так ти щось хотіла?
-Бодя ти нормальний, чи ні?
-Тобто?
-Нам треба поговорити.
-Кажи тепер.
-Ми з тобою уже 2 роки. Я тебе не впізнаю. Де мій Бодя, якого я знала?
-Немає. Розтворився у воздусі.
-Що ти мелиш? Ти, що п'яний?
-Стелло, бувай.
Ну і розмова. Ні, я це так не залишу . Я вигуляла Теда, нагодувала. І пішла до Боді робиратися. Я ж знаю де він живе. Ну і сволота, така.
Теда я залишила самого у квартирі, зачинила двері, спускаюся по сходах на вулицю, але кого я бачу. Це моя тітка Ольга Степанівна, але я звертуюся просто Оля.
-Привіт!
-Привіт!
-Ти куди?
-Я вирішила пройтися зі своїми друзями.-знаю брехати я не дуже вмію.
-Вибач, але тобі це не вдастся.
-Чому?
-Ми йдем, закривати огірки.
У мене не було слів. Моя щелепа сама відкрилася. І я попрямувала за Олею.
Вона поклала свою сумку на тумбочку, Тед на неї вже давно не гавкає, тому що вона любить його побалувати.
-Що на цей раз покуштує мій вірний друг?
-Спеціальний корм для собак.
-Ти балуєш, його щоразу.
-Так іди на кухню, треба мити банки.
-Добре я помию.
Ми пішли на кухню, Оля дістала з підсобки банки з того року. Я пішла їх перемивати.
Пройшло 3 години. Огірки були вже замариновані, на столі. В своєму соку.
-А тепер можна піти?- я зробила вигляд невинного ангелочка.
-Так іди, але на годину. Більше ні.
-Я зрозуміла.
Я ішла у дуже швидкому темпі. Надворі сонце, ще сяяло. А ось і квартира. Я дзвоню у дзвінок. Мені відкриває двері Бодя.
-Як неочікувано?
-Нам треба переговорити.
-Ти казав, що їдеш. Що нашим стосункам кінець?
-Проходь.
-Ну так, що?
-Стелл, я...
-Бодя ти краще поясни мені, що це було вчора? Хто це така? І чому ти мене представив перед нею так?
-Багато запитань.
-А ти спробуй відповісти.
-Це ... Краще скажу прямо. Наші батьки у хороших відносинах. Вони нас хотять одружити.-я застопорила від цих слів.
-А, ти?
-А, що я?
-Ти її любиш?
-Незнаю.
-Незнає він. Та я бачила, як ти її обіймав за талію. І у вас, щось є.
-Це тільки вигляд.
-Знаєш, у наших стосунках не було такої іскри, як у тебе з цією. І мені кажиться, що ти мене й не любив, а робив просто вигляд. - я вийшла, стукнула дверима, він у відповідь щось крикнув мені , але я не почула.
Я прийшла додому, на мене вже чекав мій Тед. (Як добре коли на тебе хтось чекає🌟.)
ВИ ЧИТАЄТЕ
Любов на відстані
RomanceРозповідається про головну героїню Стеллу. Вона має друзів, собаку, але її хлопець змушений їхати. І що вона буде робити далі?