Любов на відстані

Розділ 3

13 липня. 09:00.

Я лежала у ліжку, і розмірковувала події, які сталися учора. Бодя і та дівка не виходили з моєї голови. А, ще те, що він сказав. Що я допомогаю писати проект? Що? Я наважилася взяти телефон у свої руки, найти контакти і натиснути: Виклик. Так, я це зробила.

Дивно, чомусь Бодя не бере. Телефоную ще раз. На четвертий раз він нарешті наважився і провів пальцем по зеленій кнопці.

-Ало, так ти щось хотіла?

-Бодя ти нормальний, чи ні?

-Тобто?

-Нам треба поговорити.

-Кажи тепер.

-Ми з тобою уже 2 роки. Я тебе не впізнаю. Де мій Бодя, якого я знала?

-Немає. Розтворився у воздусі.

-Що ти мелиш? Ти, що п'яний?

-Стелло, бувай.

Ну і розмова. Ні, я це так не залишу . Я вигуляла Теда, нагодувала. І пішла до Боді робиратися. Я ж знаю де він живе. Ну і сволота, така.

Теда я залишила самого у квартирі, зачинила двері, спускаюся по сходах на вулицю, але кого я бачу. Це моя тітка Ольга Степанівна, але я звертуюся просто Оля.

-Привіт!

-Привіт!

-Ти куди?

-Я вирішила пройтися зі своїми друзями.-знаю брехати я не дуже вмію.

-Вибач, але тобі це не вдастся.

-Чому?

-Ми йдем, закривати огірки.

У мене не було слів. Моя щелепа сама відкрилася. І я попрямувала за Олею.

Вона поклала свою сумку на тумбочку, Тед на неї вже давно не гавкає, тому що вона любить його побалувати.

-Що на цей раз покуштує мій вірний друг?

-Спеціальний корм для собак.

-Ти балуєш, його щоразу.

-Так іди на кухню, треба мити банки.

-Добре я помию.

Ми пішли на кухню, Оля дістала з підсобки банки з того року. Я пішла їх перемивати.

Пройшло 3 години. Огірки були вже замариновані, на столі. В своєму соку.

-А тепер можна піти?- я зробила вигляд невинного ангелочка.

-Так іди, але на годину. Більше ні.

-Я зрозуміла.

Я ішла у дуже швидкому темпі. Надворі сонце, ще сяяло. А ось і квартира. Я дзвоню у дзвінок. Мені відкриває двері Бодя.

-Як неочікувано?

-Нам треба переговорити.

-Ти казав, що їдеш. Що нашим стосункам кінець?

-Проходь.

-Ну так, що?

-Стелл, я...

-Бодя ти краще поясни мені, що це було вчора? Хто це така? І чому ти мене представив перед нею так?

-Багато запитань.

-А ти спробуй відповісти.

-Це ...  Краще скажу прямо. Наші батьки у хороших відносинах. Вони нас хотять одружити.-я застопорила від цих слів.

-А, ти?

-А, що я?

-Ти її любиш?

-Незнаю.

-Незнає він. Та я бачила, як ти її обіймав за талію. І у вас, щось є.

-Це тільки вигляд.

-Знаєш, у наших стосунках не було такої іскри, як у тебе з цією. І мені кажиться, що ти мене й не любив, а робив просто вигляд. - я вийшла, стукнула дверима, він у відповідь щось крикнув мені , але я не почула.

Я прийшла додому, на мене вже чекав мій Тед. (Як добре коли на тебе хтось чекає🌟.)