Частина 15

90 6 1
                                    

- Агов, народ, ви що заснули?-тут на кухню вривається Йон Мі і бачить всю цю сітуейшин.- а ясно, я не вчасно. Ви ж тільки не забудьте про закуски.- вона швидко розвернулася, і виходячи вже із кімнати нагадала про закуски.

POV Юнгі

Цей подих, ця мить, я ніколи нічого такого не відчував. Хотілось бути настільки близько до неї, завжди. А якщо іншого такого момента не буде, і ми просто розійдемося, навіть не попробуючи те що так просить серце. Да, це правильно. І ось один лиш рух і все, нитку дружби вже ніколи не зв'язати. Ці крихкі губи які так боязно розбить. Потім, стримуватися я вже не зміг, тому почав углубляти поцілунок в більш жаркому танці, на який вона вже почала відповідати.
  Але стоп, може вона й зовсім цього не хоче. Точно я взагалі не подумав про її бажання. Треба зупинитися!
- м..м....Мі Ра.. я ... Я не хотів...будь ласка проб..- не встигнувши і договорити вона знову притягнула мене до себе і впилась. На цей раз він був більш жаркий ніж попередній.
- І що це? Що це знадчить?
- Просто.
- Просто? Це твоя відповідь?
- Саме так. Тому що я сама не знаю що зараз роблю. Тому, просто.
- Хочиш повторити?- хрубко проговорив Юнгі.
- Да.- также відповіла Мі Ра. Після чого вони знову почали свою симфонію жарких поцілуїв. Я посадив її на стіл бо відчував що нам обом не зручно. Та як Мі Ра менша за мене. Тут в кімнату вривається Йон Мі і перериває насолоду.

Кінець Pov Чонгука.

Автор.

Усі інші тим часом, сиділи і розмовляли. Хоча якщо так подубать до чого взагалі толкового, може привести пяна розмова.
- Так народ я піду відведу цього слабка спати а ви гуляйте- сказала Лін Дзі встаючи з місця і направляючись до Техьона який в цей час спокійно посапував.
  Ледве-ледве піднявши його з ліжанки вона поплела його в кімнату. Зайшовши в кімнату вона кинула його на ліжко і закрила штори. "Роздягнути його чи ні? Лін Дзі ти що здуріла?! Мало що в цю звіздануту голову взбреде!"- думки Лін Дзі.
  Обережно підвинувши його в нормальне положення вона хотіла його накрити, як тут зненацька Техьон хватає її за руку і кидає на ліжко рядом зним.
- Ні..ні не треба...не уходь, чуєш....-пробурмотав собі під носа соним голосом і знову заснув так і не відкривши очі. Від здивування Лін Дзі навіть стало якось погано. Вона лижала в пару сантеметрах від нього, і хто міг подумати, в Києві вона могла лише любоватися його фотографіями, а зараз... а зараз все як у вісні.
  Пролижавши так ще пару хвилин Техьон почав дьоргатись і злегка здригатись. Це насторожило Лін Дзі. Потрогавши його лоб, вона відчула жар і трохи спітнівший лоб.
  Підхватившись з місця і побігши в ванну вона взяла полртенце і холодну воду, а іще якийсь не зрозумілий сироп. Вона зробила компрес не голову і дала сироп.
  Пройшла година, весь цей час Лін Дзі сиділа біля хворого і мінняла компрес.
- 12:40 вже пізно, а завтра на роботу. Та й наче жар трохи спав, напевне я піду- вже почавши розвертатись щоб вити як тут він знову хватає її за зап'ястіє і навіть не збирається її відпускати.
- ну добре, ще десять хвилиночок  і все.-вона знову сіла на нагрітий стілець біля ліжку, і не замітивши як, заснула.

Кухня того ж вечора:

  Йон Мі вже вийшла з кухні і голубки залишились на одинці. Згадавши що саме зараз відбулось Мі Ра трохи покрасніла, хоч для неї це, якось не привично. І Юнгі вже відстранився, даючи змогу злізти з стола.
- Так що тепер?- ледве змогла порушити тишину Мі Ра.
- А ти як гадаєш?
- Мені здається що це точно щось має поміняти. Але я не хочу серйозних відношень і час зараз не вдалий.
- І мені так здається. Так що тепер давай залишимо все для кращих часів щоб бути впевненим в своїх рішеннях.
- Згода- після цього вони пожали один-одному руку і і ласкаво всміхнулись, вертаючись назад. А закуски так і не забрали.

8:10 Ранок:

  Ранок, чудова пора для нормальних, людей але це не про наших героїв😁.
  Якщо  на це  подивиться  чужа людина, вона б з точністю до одного сказала що це бардель. Йон Мі, Чімін, спали де попало НО прілічно Мі Ра і Юнгі на площадкі вобнімочку із Соджи, так як після того як вони прийшли, вони ще трохи випили. На Рі і Чонгук взагалі не відомо де. А Лін Дзі і Техьон в кімнаті де вчора Техьон було погано. Статі Лін Дзі так і не уйшла, там же і заснула.
  На вулиці ранок усі спокійно хрюкають, як тут....

'Хаха, я зрозуміла, все-таки я злосний человечік, умію я мучити людей. Да ладно, просто так получилось. Статі, я от не знаю розкручувати історію сестри На Рі? Того що в мене є вже пару варіантів її історії. Пишіть відповіді в коментах. Всіх ЛЮБЛЮ, ЦІЛУЮ, ОБНІМАЮ, покасікі.💋

Кінечна Станція Дурдом! Зустрічайте😁Where stories live. Discover now