Приємне сонячне проміння завжди вселяло в серця мешканців королівства дивну радість, та спокій. Сьогодні було так само, як і вчора, проте чимось все таки відрізнялось. Напевно тому, що люди вже звикли до того, що закінчилась війна, та можна повернутись до спокійного і врівноваженого життя. Навіть повітря сьогодні було прохолодне, та спасало від жари. Здається ніщо не могло зруйнувати цей чудовий день, та його світлу «ауру».
Зате дещо може доповнити цю радісну спокійність. Його величність сьогодні святкує народження своєї четвертої дитини. Навколо замку зібралось все населення міста, та навіть всі графи й барони країни приїхали заради такої події. Навіть найбідніші представники суспільства вділись в свій найкращий одяг. По закону чи навіть краще сказати традиції, прапор королівства був піднятий високо вверх. Оркестр десь недалеко від замку грав дуже радісну мелодію. Всі з нетерпіння чекали коли на великому балконі з'явиться її величність королева Філа з новонародженим малюком на руках. Народ до сіх пір не знав стать нової дитини короля Оскара Грізного, та його дружини. Це було через те, що дитина народилась минулої ночі, та ніхто не встиг це оголосити і вказати стать дитини вирішили на її показі народу.
Головний після короля, міністр чи права рука його величності- Остарк Ром'єр стояв за воротами на території замку. Всі верхівки влади мали право бути дуже близько до замку, що показувало їхнє приближення до королівської родини. До міністра повільно підійшов високий, широкоплечий чоловік з уважними карими очима. Це був Стенлі Амбер, представник одного з восьми великих родів королівства, та нинішній голова свого дому.
-Сьогодні й справді просто чудовий день,-привітно посміхнувся Стенлі, та потиснув руку другу і став з боку біля нього-Думаю його величність влаштує величезний пір, в честь народження свого другого сина. А принц Люциск вже приїхав з академії?