Увеликій, гарній кімнаті був довгий стіл за яким сиділи обідаючі. Слуги приносили різноманітні страви. Проте, вони відрізнялись від тих, які привикли їсти люди. Замість простої смаженої курки-фазан з травами, замість простого салату-різноманітні плоди дерев в кисло-солодкому соусі та так далі. Взагалі дракони відрізнялись особливою перебірливістю в їжі поміж інших рас. Звісно вони могли переварити те, що людині нізащо не вийде, але все таки були виключення. Наприклад є деякі види трав, котрі можуть зробити так, щоб дракон втратив свідомість, а деякі взагалі вбити. Зате їх майже нереально отруїти, ящери можуть легко випити смертельну дозу отрути та спокійно жити.
Молодій принцесі драконів Аді, здавалось, що її сім'я мала саму небезнечну отруту-недовіру. Вона розколює сім'ю, знищує ідилію, перетворює навіть просту розмову на поле бою. Хоча, зараз здається все добре.
Сестри спокійно сиділи з ліва від батька, а брати з права. Хоча хлопців у сім'ї народилось всього двоє. В той час, як сестер було аж восьмеро. Дівчатка були старші за братиків на три роки. Аді дев'ятнадцять років, хоча виглядає вона краплю молодше. В одному кінці столу сидить королева, а в іншому король. Батько сьогодні був менш похмурий ніж зазвичай. Дівчині завжди було не звично, бачити свою широкоплечу матір поряд з худим та вузькоплечим батьком. Здавалось дивним, що достатньо різні за зовнішністю та характером персони одружились та створили сім'ю.
-Завтра прибудуть моя сестра та її старший син,-сказав Велзевул проковтнувши кусок м'яса та запивши вином.-Сподіваюсь, ти все підготувала до їх прибуття, Чаліні.
Королева широко посміхнулась та кивнула головою.
-Кімнати вже готові, найкращі страви будуть чекати їх вже на обіді.
-Чудово,-не міняючи похмуру мину сказав король не піднімаючи погляду з тарілки на жінку.
-А коли ми зможемо піти на пляж?-спитала одна з сестер Ади. Це була дівчина з вишневим відтінком волосся, блакитними очима та ім'ям Вайлі. Вона найбільше любила плавати з королівської родини.
-Думаю тільки через тиждень, сонечко,-сказала Чаліні глянувши на доньку.-Думаю на ваше двацятиліття, у вас буде повністю вільний день.
Ада радісно переглянулась з Азалу, володаркою темно-синього волосся та блакитних очей. Вільний від навчання та сидіння в кімнаті день, просто не міг не тішити.
Взагалі, діти Велзевула та Чаліні мали лише спільні риси обличчя. Волосся було у всіх різне. Наприклад у Розелії вогняно-червоне, у Вайнд зелене, у Ларвії золотисто-жовте, у Зарфії каштанове з чорними кінчиками, а у Скайри темно-фіолетове. Таке різноманіття було завдяки генам предків. Корнел та Торфур мали сине-червоне та темно-сіре.
Ада теж мала червоний відтінок волосся, та намагалась згадати предка від якого його перейняла. Швидше всього їй, Розелії та Корнелу дістався цей колір від дідуся Кривавоокого. Дівчина помітила, що Велзевул ніколи не згадував про нього, ні за столом, ні при інших розмовах. Хоча мама казала, що бачилась з ним декілька разів перед тим, як стати королевою та вийти заміж. По її словам: "Це був красень з червоним, до плеч волоссям, який не відмовляв собі ні в чому".
-Доречі, любий,-сказала Чаліні та відпила трішки вина.
-Так?-не перестаючи їсти відгукнувся чоловік та поглянув в сині очі королеви.
-Завтра до тебе приїде дружина твого покійного батька,-повідомила чорноволоса.
-Яка саме?-в голосі короля здається почулось настороження.
-Перша,-відповіла жінка на вигляд якій було не більше тридцяти.-Асмета, якщо я звісно не помиляюсь.
Ада задумливо опустила зелений погляд нв свою вечерю. Стільки гостів, до того ж таких впливових в країні. Це все може вилетись в щось погане.
-Де ти була вчора, після обіду, Адо?-спитав Велзевул та спокійно поглянув на доньку, не перестаючи насолоджуватись соковитим м'ясом.
Дівчина на мить ніби застила, але швидко взяла себе в руки.
-Я полетіла в бік джунглів,-збрехала вона, але максимально впевнено та чітко, дивлячись в отруйно-зелені очі короля.-Хотіла відпочити та помилуватись видами.
Велзевул лише дивно кивнув.
Молода дракониця сподівалась, що батько нічого не знає про її побачення з Генріхом. Ада ніколи не було послідовницею війни з людьми, а особливо з Данирами. Можливо тільки через симпатію до наслідника їх престолу, може через здоровий глузд, хто-зна.
Найбільше її лякало те, що мама могла почати шукати їй нареченого. Звісно кожен дракон має неперевершений зовнішній вигляд, але більшість з них самітники. Холодні, зосереджені на своїх справах, без особливої романтики. Що не скажеш про неї й її сестер. Велзевул казав, що нажаль генетичні збої бувають. Хоча, наврдячи тепершній король драконів був тим, хто живн почуттями. Кривавоокий був перелюбцем, егоїстом й не приховував цього, насолоджуючись своїм життям. Проте, він був прекрасним королем, чесним й амбіційним.
Колись, її молодші брати займуть його місце. З-за небуття вийде нова ера. Обпалюючі промені правління Велзевула зникнуть за обрієм.
Чорноволосий монарх піднявся з-за столу й попрямував до своїх покоїв. Троє солдат пішли за ним. Чаліні продовжувала смакувати різні страви, деколи провіряючи порції Корнела та Торфура. Обидва розбишаки вже махали хвостиками й бажали прийняти драконячу подобу для ігор.
-Не сподівайтесь,-зверхньо сказала Азалу дихнувши холодним повітрям.-У вас сьогодні репетитори. Ми ж відправляємось...
-До своїх кімнат,-так само зверхньо сказала Розалія кинувши орлиний погляд на сестру.-Ми маємо закінчити наші свитки. Ти вже зібрала інформацію про інші раси? Ходила в бібліотеку?
-Я не хочу нічого писати,-жалібно сказала Вайнд заглядаючи в погляд матері своїми лазурно-зеленими очима. Зеленоволоса взагалі була найнища з своїх сестер, тому часто програвала в суперечках. Проте, батьки були до неї найбільш добріші. В сім'ї не без улюбленців.-Будь ласочка, мам! Скажи Фернеру, що я зроблю на наступний раз. Я хочу відпочити.
Чаліні поправила свою чорну зачіску й погладила доньку по голові.
-Ні. Прийнялась - дороблюй до кінця. Ти не людина, щоб кидати на половині.
-Люди ж не кидають на пів-дорозі,-буркнула Ада й зловила здивований погляд мами.
-Ти з відки знаєш? Ніби з людьми зустрічалась й говорила.
"Та цілувалась"-по думки додала червоноволоса все ще відчуваю, що щось не так.
