В полутьмі білооких тіней,
В хаосі світу і всіх речей
Ми проводимо безліч ліній
В пошуках знайомих очей.
І блукаючи, ніби примари,
Безголосі і зовсім глухі,
Залишаємо в серці рани
І рубці залишаєм в душі.
Хоч життя нескінченний вирій
І немає «хвилинку», «зажди»...
Все ж сплітаються траекторії ліній
І рубці в знеможенній душі.
І зливаються в єдне тіло
Й неприборкану думку ясну,
Щоб забрати спокій у тіней
І вселити в їх душі весну.
YOU ARE READING
Рожеві Стрічки
PoetryПоезією ми відпочиваємо, сльозами пишемо, а думками малюємо... Це наша суть ще з дитинства. Усі люди - це частина великої галактики і безмежного всесвіту. Нехай троянди вашої душі знаходять втіху у творчості. Запрошую вас у подорож квітучими пелюстк...
