Ось воно,кохання

Чудова вечеря💫

Ми зразу ж направились в торговий центр. Пішли по магазинам шукати одяг. Спочатку було важко знайти щось підходяще,але трішки роздивишись ми знайшли собі дуже гарні плаття. Прості плаття. Я вибрала собі ніжно голубий,а Лауретта червоне,воно їй дуже підійшло,тому що в неї чорні очі і волосся. Тоді ми вирішили піти в салон краси. Нам зробили легкий макіяж і накрутили локони. Коли ми вже були готові було тільки 19:20
-Йдемо ще кудись.-запропонувала Лауретта.
-Чому? Ходімо вже в ресторан,там на них почекаємо.
-Дівчата завжди повинні запізнюватися.-усміхнулася Лауретта.
-Тоді...Не хочеш фотосесії від справжнього фотографа?-трішки грайливо запитала я.
-Хороша ідея. Ходімо.
Наша фотосесія пролетіла швидко,але на годиннику вже була 20:05. Ми вирішили вже піти в ресторан.
Зайшовши ми зразу побачили наших хлопців і пішли до них. В їхніх очах було видно здивування. Але вони були зачаровані нами.
-Коли ви встигли?-запитав Дарек в своєї дружини. Ми лише усміхнулися і сіли за стіл.
Офіціанти почали приносити нам різні страви і в останній раз вони принесли два гарних букета,які пізніше нам подарували хлопці.
Дальше нічого цікавого не було. Дарек і Дейв обговорювали роботу. І доречі...Дарек підпише договір і стане  інвестором батькової компанії.

POV Дейв
Сьогодні такий дивний вечір. Ми дійсно поводимось як пара,і здається,я починаю закохуватись...
-Дейв..-крикнула Лілі.
-Що?
-Про що задумався.-ця дівчина так мило усміхалася.
-Та так.
Я вирішив,що зроблю все для того, щоб ми були разом.

POV Лілі
Дейв під кінець вечора сидів дуже задуманим. Але я старалася розрухати його. Заграв медляк і Дейв зразу ж підійшов до мене щоб запросити на танець. Я не відмовилася і ми відійшли. Він зловив мене за талію і трішки приобняв. Танцювали ми мовчки,але через деякий час я побачила що Лауретта тримає в руках мій фотоапарат і фотографує нас. Я трішки почервоніла і Дейв ближче притулив мене до себе. Мені було так добре з ним,як ніколи.

В ресторані ми були приблизно до 12 ночі. Ми дуже гарно провели час і навіть трішки змучились. Нас привезли додому і ми зразу ж попрощалися і пішли по своїх кімнатах. Сил не було навіть роздягнутися і піти в душ. Я в платті лягла на ліжко і старалася хоч трішки розслабитися. Дейв був в душі а я просто лежала на ліжку. Коли він вийшов лише в спортивних штанах і без футболки я зразу ж піднялася і пішла також в душ. Стало не зручно і чомусь навіть встидно.
Коли я вже помилась,замітила що не взяла своєї піжами. В мене пришвидшилося серцебиття. Я не знала що робити. Постоявши декілька хвилин я наважилася попросити Дейва щоб він поклав біля дверей мою піжаму.
-Дейв.-кричала я.-Дейв.-ніхто не відповідав.-Напевне вийшов.-в голос сказала я і обмоталася в рушник. Швидко вибігла з ванної,тільки добігла до шкафу,як в кімнату заходить Дейв. Хвилина ступору після чого хлопець наважився щось сказати.
-Що таке?-здивовано запитав Дейв.
-Я забула свою піжаму і хотіла щоб ти поклав її біля дверей,але тебе не було в кімнаті. І я вирішила вибігти щоб її забрати.-хотіла виправдатися я.
-Я ходив на кухню,пити захотів.
Стало ще більше не зручно. Я швидко взяла піжаму і залетіла пулею в ванну.
Вдягнувшись я вийшла з ванної,а Дейв все ще стояв на тому самому місті. Коли побачив мене то швидким кроком направився до мене. Я стояла на місті і не знала що мені робити,тут він підходить так близько,як тільки можна і цілує мене,так ніжно цілує.