Минуло кілька місяців. Еліза виявилася старанною і здібною ученицею, її вимова стала майже ідеальною. Хіггінс хоче дізнатися, чи можна вже вводити дівчину в світське суспільство. В якості першого випробування він привів Елізу в будинок до своєї матері в її прийомний день. Їй суворо наказано стосуватися тільки двох тем: погода і здоров’я. Одночасно там же з’являється сім’я подруги місіс Хіггінс – місіс Ейнсфорд Хілл з дочкою та сином Фредді. Еліза спочатку поводиться бездоганно і розмовляє завченими фразами, але потім надихається й переходить на розповіді зі свого життєвого досвіду, використовуючи при цьому вульгарно-простонародні вираження. Хіггінс, рятуючи становище, повідомляє, що це новий світський жаргон. Після відходу Елізи та інших гостей Хіггінс і Пікерінг навперебій захоплено розповідають місіс Хіггінс про те, як вони займаються з Елізою, вивозять в оперу, на виставки, які кумедні зауваження вона робить після відвідування виставок. У Елізи, виявляється, виявився феноменальний музичний слух. Місіс Хіггінс з обуренням зауважує, що вони поводяться з дівчиною, як з живою лялькою. В якості результату першого виходу Елізи «у світ» місіс Хіггінс повідомляє професору: «Вона шедевр твого мистецтва і мистецтва своєї кравчині. Але якщо ти дійсно не помічаєш, що вона видає себе кожною своєю фразою, значить, ти просто з глузду з’їхав ». Друзі-лінгвісти покидають будинок трохи розчаровані. Навчання Елізи триває з урахуванням допущених помилок. Закоханий Фредді засипає Елізу листами на десяти сторінках.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/pigmalion-korotkiy-zmist/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
