Вигнанець. Історія перша. Відьма.

Розділ 5: Розбійники та чаклуни

Знайомство Устима і Мамая пройшло на диво спокійно. Звісно обмін зневажливими репліками ніхто не відміняв, але проти того, що Мамай ненавидів чаклунів, а Устим терпіти не міг людей війни це було квіточками.

Поснідавши в шинку в Жида вони відправились в ліс на пошуки бодай якихось слідів. Багато вони не знайшли, адже сильна вчорашня злива розмила всі сліди.
- Що ми конкретно шукаємо? — від вологи та сирості Устима теліпало
- Залишки трупів — буркнув Мамай.
- Навіщо?
- На кпи.
- Серйозно!
- Вчора плакала одна істота — неохоче сказав Мамай — подумай скільки вона їсть. 25 чоловік за два місяці. Апетит в неї о-го-го.
- Або вона їх не їсть.
- Тоді де тіла? Я помітив кількох зайців, білку і кабана. У всіх роздерте черево, але до кісток вони не обглодані.
- Що тоді?

Мамай промовчав. Йому не подобався Устим, як решта чаклунів. Зверхні, думають, що знають все, вміють все. А на практиці виходить інакше. Напади на них та істота, розраховувати б довелось лише на себе. Туман вперто засів між дерев роблячи лісові стежки невидимими та непрохідними. Менше години знадобилось, щоб зрозуміти — вони заблукали. А заблукати в лісі в туман...

***

- Що робитимеш, коли повернешся в Чигирин? – спитав Устим.

- Чого питаєш?

- Нам тут до вечора блукати. Я от привезу тіло відьми на досліди, видам кілька праць. Може розбагатію і піду викладати травознавство. І ноги моєї не буде більше в цих лісах.

- Запишусь в якусь сотню, що йде на Каффу – неохоче, але чесно відповів Мамай.

- Тобі доведеться битись пліч-о-пліч з характерниками.

- Їх мало, а коли їх мало то це терпимо.

- За що ти їх так ненавидиш? Ви з одним ворогом воюєте.

- Ви? Може МИ? – Мамай презирливо глянув на нього.

- Я людина науки – спокійно сказав Устим плескаючи себе по торбі – моя сила в склянках, що знаходяться в мішку. Та на війні мені робити нічого. І тобі. Ти молодий, тобі б одружитись.

- Я вже одружений – Мамай поплескав себе по шаблі – а позаду висять діти.

Розвернувся спиною, показавши два пістолі позаду. Устим закотив очі.