Листи, які ти ніколи не отримаєш

Лист 8

   Привіт, любий!

   За вікном як завжди сніжить. Батьки поїхали на свята до тітки Ельзи. А я відгородилася від решти компаній, аби побути наодинці, поговорити з тобою, хоча б таким чином.
     
     А пам'ятаєш, як нас минулого Різдва закинуло в отой будиночок в горах? І снігу насипало стільки, що ми просиділи там аж три дні. А мали лише одну ніч провести. Це було найкраще Різдво зі всіх які тільки могли бути. Цілих три вечора обіймів перед каміном, три ночі поцілунків. Звісно ти пам'ятаєш. Таке не забувається.

   Останнім часом я по вуха в роботі. А ще навчання, курси, подарунки. Усе потрібно було довести до свого завершення перед святами. І зовсім забула про тебе. Марта каже, що це на краще. Але от – перше Різдво без тебе. Я не могла про таке не згадати. Дивне відчуття. Немов маленькій дівчинці сказали, що Санти Клауса не існує. І найгірше – з цим нічого не вдієш. Отак і приходиться жити – без свого Санти...

    Ти ж знаєш, як я люблю це свято. Ми завжди разом прикрашали ялинку, квартиру. Зараз же, я роблю це сама. Ти обожнював моє імбирне печиво, а я твій фантастичний глінтвейн власного приготування. "Мені інколи навіть важко зрозуміти, що я люблю більше – тебе чи твоє печиво." – часто казав ти. Пам'ятаєш? А я тішилася і могла пекти його хоч цілий день. Аби тільки ввечері вдивлятися у твоє задоволене обличчя, як ти його смакуєш.
   
    Кажуть, що Різдво - це родинне свято і його варто проводити з найближчими людьми. Я так і робила. Проводила це свято з тобою. Лише так. Інколи я навіть задумувалася - чи не Санта Клаус мені тебе подарував? Ти був моїм найкращим подарунком... Не знаю, чи це доля, чи дарунок з небес, чи взагалі якісь чари привели мене до тебе. Та це вже немає значення. Як кажуть "закохана по вуха", от і я була така з тобою. Я тонула в тобі як сніг на вікні, як тоне зефір у какао. Я була наче губка, намагалася увібрати в себе всі твої слова, усі твої емоції, усі моменти, пережиті з тобою. Я дивилася на тебе і не могла повірити – "Невже? Невже ти мій!? Увесь, з голови до п'ят, твої розум і душа!". Так і було. І я була твоя. І до сьогоднішнього дня – твоя.

   Я не знаю де і з ким ти цьогоріч будеш святкувати, а от у мене лише одна компанія – імбирне печиво та глінтвейн за твоїм рецептом. Коли готував ти, було набагато смачніше.

    Безмежно кохаю та мійцно обіймаю. Щасливого Різдва!

Твоя M.G.
                          

25.12.2017