Пройшло 3 місяці
Ранок. Світло пробилося в кімнату. Я прокинулася від болю в животі. Крик... Я проснулася. Відкрила очі і побачила білі стіни. Хотіла встати но не змогла. Біля мене на кріслі спав мій чоловік. Я хотіла взяти попити води но не змогла і глечик з водою був би розбився як би не мій чоловік. Він взяв стакан і налив мені пити:
- Вот на випий. Стоп спершу я тобі поможу сісти
Він поставив стакан на стіл і підійшов до мене. Мій чоловік допоміг мені сісти і поцілував мене. П'ю встав і подав мені стакан води. Я її зразу випила :
- А що зі мною?
- Ти втратила свідомість. Я зразу відвіз тебе в лікарню. Лікар говорить що тобі потрібно декілька днів побути в лікарні і не перевантажуватися. Я ще поки ти спала купив тобі ліки які тобі прописали і ще фруктів і щось поїсти
- Дякую тобі
- Нема за що
Він підійшов до мого ліжка , сів біля мене і обняв:
- Я твому батькові подзвонив . Він сказав що приїде як зможе
- Ок
Він сидів біля мене і обнімав. Ці обійми були такими теплими що можна було б розтанути в них. Я провалилася в сон...
Зранку мене забрали з лікарні. Тепер мені потрібен тільки спокій або інакше я зашкоджу дитині. До мене зразу прибігла мою подруга:
- Вибач я не змогла до тебе приїхати
- Та нічого
- Як ти? Все гаразд? Що лікар сказав?
- Все нормально. Мені тільки потрібен спокій
- Поки тебе не було біля тебе купили дім. Давай підемо подивимося хто там тепер живе?
- Добре пішли
Ми вийшли на вулицю і пішли до будинку де має бути мій точніше наш з подругою новий сусід. По дорозі туда мене подруга спитала:
- У тебе був роман з Джуном?
- Був
- Тоді...
- Що?
- Ця дитина не від...
- Ні вона не від Джуна
Хоча я знала правду але її я хочу приховати:
- Мей...я...ем. Тільки поклянись що не розкажеш!
- Клянуся що не розкажу
- Я цей вагітна від Хосока
- Що??? Та він бабник!
- Ти поклялась нікому не говорити!
- Добре! А який в тебе тиждень чи місяць?
- Другий тиждень
Ми прийшли до того будинку і пішли до його дверей. Моя подруга постукала і нам відкрили двері. Я чуть знову свідомість не втратила бо моїм новим сусідом є... Джун. За що? Чому мене так не любить везіння? Я що проклята?
Джун зразу подивився на мене:
- Бачу в вас з чоловіком скоро буде нова особа в домі
- Ем так
- Ну що ж вітаю
- Дякую
- Заходьте вип'ємо чаю
- Та ні ми тільки хотіли подивитися хто наш новий сусід
- Та чого ти Мей пішли
Ван взяла мене за руку і потягнула в будинок. В середині було дуже гарно. Ми пройшли в вітальню і сіли на диван. Джун приніс нам горнятка з чаєм:
- Мей як там твій чоловік?
- З ним все добре
- А де він зараз?
- В компанії мого батька. Вони зараз вирішують деякі питання
- Бачу щоб посидіти з вагітною дружиною в нього часу нема
- В нього завжди є час на мене і його дитину!!!
- А я думаю якраз нема інакше він був з тобою
- Мій чоловік має час на все і для всіх а для мене найбільше!!!
І тут до мене задзвонів телефон. Дзвонив до мене мій чоловік. Я побачила погляд Джуна і підняла трубку:
- Ало Мей як ти?
- Все добре. А ти ще на роботі?
- Ні я вже їду додому
- Оце добре. А давай разом сьогодні фільм подивимося ?
- Добре я весь день буду вдома
- Ура. Ну тоді бувай
- Угу па
Я поклала слухавку:
- Я ж казала що мій чоловік має час для мене
- Вітаю
- Ну мені пора йти. Мій чоловік вже їде додому
Я просто взяла і пішла до дверей. Вийшовши з будинку я пішла до свого. Поки мій чоловік не приїхав і пішла шукати фільм. І аж до вечора ми з чоловіком сиділи за фільмами в обнімку. Я в нього запиталася чи знає він хто біля нас поселився. Він сказав що знає. В обнімку ми так і заснули.
