Зранку я була не в доброму гуморі і вирішила що мені потрібно розвітисяя. Вдівши сина і положивши його в каляску ми пішли на прогулянку. Так як коло нашого дому є парк ми пішли туди. Гуля вши я думала про своє складне життя. Я не могла розібратися чому батько так хотів видати мене заміж за П'ю. Зупинившись біля дерева я почула знайомий голос:
- Привіт. НУ як ти?
Я обернулася на голос і побачила Джуна який обнімав дівчину з якою він мене познайомив коли я і мій чоловік вибирали подарок для мого батька. Це була як він говорив його дівчина:
- Та нормально. А ти сам як?
- Та вроді норм. Що сьогодні робити будеш?
- Цілий день буду відпочивати
- Ясненьоко
- Ти якийсь сумний
- Та то таке. Тобі краще не знати
- Ладно. Пам'я таєш ти мене був познайомив з однією своєю колишньою в торговому центрі?
- Іііііі
- Вона ще тебе не може забути. По очам було видно і здається ти також
- Вже не ті часи щоб щось міняти
- Можливо все може бути
- Мг...
Я довго не вислуховувала цю розмову тому просто обернулася і пішла з сином дальше. Довго гуляти не хотілося тому я порнулася додому. І там на мене чекав сюрприз. Весь дім був прикрашений. Я піднялась на другий поверх і там все було гарно. Положивши сина в колиску я зайшла всвою кімнату. Там на мене чекав мій чоловік. Він був гарно вдітим:
- Мей з днем народження
Сказав він і підійшов до мене й поцілував:
- Ой дякую а я думала що ви всі забули
- Я ніколи не забуду
Він мене обняв. Перший раз я дійсно була щаслива за цей довгий місяць:
- Ввечері ми їдемо до ресторану
- А син?
- Ми беремо його з собою. Тому можеш йти й готуватися
- Добре
Коли я вже хотіла йти він мене зупинив:
- А де подяка
Я підійшла до нього і поцілувала. Вечером ми поїхали в ресторан і святкували мій день народження. В цей момент я була дуже щаслива.
