Через годину до Лілі в кімнату завітала Міріам.
— Ходімо, головні відьми нашого ковену хочуть поговорити з тобою. Вони пояснять тобі, чому ти тут.
Вампірша кивнула, встала з ліжка та попрямувала за своєю внучатою племінницею до підвалу. Там було вогко та темно. Лише в кутках стояли свічки. Їх уже чекало троє відьом, однією з яких була Евелін. Очевидно, вони й були головними в клані «Hortus».
— Ласкаво просимо, Ліліан Елізабет Еванс, вампірша, що колись була однією з нас, — мовила відьма, що стояла посередині. Вона була дуже стара. — Мене звати Летиція Керрі Ланс. Я найстаріша відьма у цьому ковені. Мені вісімдесят дкв'ять років. Я була першою відьмою, яку взяла під свою опіку твоя сестра...
— Годі, Летті, — перебила її відьма, що стояла праворуч. Вона була молодша років на двадцять. — Мене звати Офелія Ванда Шейн. Ліліан, Міріам розповіла тобі, навіщо ми покликали тебе?
— Ні, —відповіла вона.
Евелін кинула незадоволений погляд на свою доньку. Дівчина опустила очі.
— Ми вважаємо, що кров вампірів здатна лікувати людей, якщо її правильно зачарувати. Ти допоможеш нам це довести, — пояснила Офелія.
— Ви хочете зробити мене піддослідним кроликом! — обурилася Лілі.
— Так, — просто відповіла відьма. — Але ти матимеш з цього свої переваги. Не боятимешся сонця, житимеш у своїй кімнаті, будеш поруч з родичами, щодня матимеш кров однієї з відьм (ми також підемо на жертви), а також допоможеш людям.
Лілі задумалася. Першим бажанням було відмовитися. Але ж що їй робити? Продовжувати вночі ходити по барам, сподіваючи вбивствами заглушити біль від втрати кохання? Вона не зможе жити так вічність. Тож, можливо, навіть краще допомогти цим відьмам?
— Що скажеш? —запитала Евелін.
— Я допоможу вам.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Відьми
VampirosЩе нещодавно Ніка й не здогадувалася про існування відьом, а тепер дізнається, що стала однією з них. Тим часом, її подругу-вампіршу Лілі також чекає сюрприз: виявляється, що вона походить з родини світлих відьом... Остання частина трилогії «Незвича...
