Мі Amor

1

3:41

  Еріка побачила якогось незнайомця , який лежав без свідомості на траві , та ще й в крові ...
  Вона дуже злякалася . А то . Четверта ночі , труп посеред поля . Собака занадто голосно гавкає . Повний місяць . Не відчуваєте? Ні? Ріккі не вірила в забобони , міфи та казки . Але зараз вона згадала усі перекази ,фільми , усе що зв'язане з нечистю.
  Але чудом вона не впала біля того хлопця , зібравшись усю силу духу вона вирівняла ритм серцебиття . Відвела собаку у машину , вернувшись приготувалася нахилилася для того щоб перевірити чи живий той труп . Нахилившись до незнайомця вона почула храп  , дуже важко підіймалася та опускалася грудна клітка невідомого .
  " Живий" — зраділа налякана шукачка пригод .
  Вона ледве встигла придумати єдину адекватну ідею , як її тіло зразу кинулося виконувати задумане ...

4:01

  Ледве загрузивши хлопця у машину , без пошкоджень Рікі завела її мотор , та старалася як найшвидше виїхати з-за міста , у саме місто .

...

4:17

  Проїхавши половину шляху дівчина як могла стримувала сльози , якщо заплаче , не зможе їхати до лікарні , тоді як їй доставити цього хлопця?
 
  Перший раз Еріка відчувала таку жалість до того кого вона не знає.
  Арчі сидів на передньому сидінні , зрідка повертаючи голову на тимчасову хазяйку , і потім знову повертав голову на дорогу , у вікно . Він теж наче розділяв тугу молодої дівчини
— Хто ти? — хрипотою почулося заді . Від того низького грудного басу дівчина різко натиснула на гальма , злякавшись . Чуть не вдарившись об лобове скло. — І куди ти мене везеш?
— В лікарню — старалася дихати спокійно вона . Їй подобається цей бас, він затуманив весь їх розум. — Мене звати Еріка .
— Мені не можна в лікарню.— твердо сказав хлопець.
— А куди я тебе маю везти , по твоєму? — не зрозуміла вона.
— Відвези  мене будь-ласка  до дому — попросив незнайомий трохи скривившись від болі . Еріка подивилась на нього , як на людину яка була не сповна розуму . Але спокійно розвернувши машину вона поїхала у напрямку свого дому?
— Куди ми їдемо? — спитав хлопець.
— До мене до дому . Доречі , як тебе звати? — відповіла вона.
— Ділан . — коротко та ясно сказав Ділан .
— Отже, Ді . Як ти опинився там у такому стані? — смакуючи ці слова спиталася Рікі.
— Тебе це не має хвилювати — сказав той — і не називай мене Ді .
— А скільки тобі років, Ді — смакувала його ім'я Еріка.
— Двадцять  — роздратовано відповів Ділан .