І тихо чути нелегке зітхання
Відлуння чутне в кімнатах пустих
Ти думав що все просто
Й ті вагання...
Звели тебе в могилу...Назавжди...
І завжди будуть чутні докори сумління,
Що ти все гаєш час
І знаєш що на дарма,
І тихо зводить з розуму поняття
Що ти втрачаєш все... Та марно...
