Щасливі "дитячі" очі,
Усмішка аж до вух,
З книжками проведені ночі,
Кожен найменший рух,
Усе, що в ній є - прекрасне,
Ніжне, чарівне, чудове.
Надія її не згасне
І при поганім слові.
Вірить вона в кохання,
Також в добро у людях.
Проти всього страждання,
Лиш за любов у грудях.
Ще вона, наче квітка
Тендітна така, маленька.
Та якщо щось не вірно -
Вдарити може сильненько.
Так, вона добра людина
Щастя усім бажає,
Але вона ще дитина,
Хоч 20 років має.
Любить солодку вату
І плюшевого ведмедя,
Ну а ще маму й тата,
Бути справжньою леді.
Сукні вдягати, підбори,
Зачіски й макіяжі,
Слухать оркестри і хори
Та розглядать пейзажі.
Також вона за здоров'я
Любить і спорт, і втому.
Зручність, як насолода
Не треба так, по крутому.
Ви можете запитати
"Чому ти пишеш про неї?
Таких, як вона - багато.
Чи варта вона ідеї?"
А я відповім, - " Звичайно!
Тому що вона прекрасна!
Неначе зіркове сяйво,
Неначе сонечко ясне!
Вона особлива, чарівна
Боротиметься проти зла.
Моментами може й наївна,
Але все ж на варті добра."
Живе, незважає на біди,
Усіх позитивом чарує.
Підкорить усі піраміди
І щастя усім подарує.
Оцініть будь ласка мою роботу 🌟, якщо вона вам сподобалася, щоб я знала чи продовжувати писати😊
