Ранок 7:00 (від лиця Чонгука)
/ ти проснувся в 7:00 ранку тому, що Т/І сьогодні виписували і ти хотів її забрати, ти поснідав, зробив всі справи що хотів ((лінь описувати😅))
В 9:30 ти поїхав в лікарню, по дорозі ти купив різних вкусняшок для Т/І) ти приїхав в лікарню і зразу пішов в палату до Т/І. Ти зайшов вона вже проснулась і стояла задумчиво дивилась в вікно, вона зраділа коли побачила тебе і побігла до тебе щоб обняти) Ви сіли розмовляли десь пів години, але потім ти спитала.../Т/І: Чонгук
Чон: що таке?
Т/І: а це правда що ти вчора сказав?
Чон: ти про Юнґі?
Т/І: не тільки про нього....
Ти сказав що любиш мене, це правда?
Чон:а ти про це... я не знав що ти чула мене... так ти мені подобаєшся.
Т/І: * ти нічого несказала просто посміхнулась*
(Від лиця Т/І)/В цей момент в палату зайшов Юнґі, з твого лиця зразу пропала усмішка і в очах проявилися сльози. Чонгук побачив це і став перед Юнґі щоб він не підходив до тебе. Ти почала плакати, Юнґі хотів все обяснити, але ти не хотіла його слухати. І тому Чонгук знову "вічливо" попросив покинути палату.
Коли Юнґі пішов Чонґук сів коло тебе і почав заспокоювати, ти оняла його і сиділа так хвилин 15 доки не заспокоїлась. Потім ви вийшли з лікарні і Чонгук відвіз тебе додому. Ти попрощалась з ним і зайшла в дім. Там нікого не було тому, що батьки були на роботі.ти зайшла в кімнату, впала на ліжко і просто дивилася на стелю. Через поганий настрій ти не хотіла зовсім нічого робити, через пару хвилин ти заснула/